Скандал чи буря в склянці шампанського?

Вестибюль посольства Німеччини в Україні оздобили по-святковому, квартет музикантів виконував на струнних інструментах національні гімни двох країн. Та розмови гостей прийому точилися не навколо приводу цього святкового заходу. Як українців, так і німців непокоїло ситуація навколо посла ФРН в Україні Ернста Райхеля (Ernst Reichel). Адже його викликали в МЗС України саме в день ювілею німецько-українських дипломатичних відносин.

Міністра закордонних справ України Павла Клімкіна струбували висловлювання Райхеля щодо дражливої теми Східної України. У своєму інтерв'ю інтернет-виданню "РБК-Україна" Райхель виступив за те, що вибори у непідконтрольних українському уряду районах Донбасу можуть бути проведені за присутності там російських військ. На думку посла: "Останні парламентські вибори у НДР, які мали замінити комуністичний режим, відбулися за присутності Західної групи радянських військ та за існування тоді комуністичного режиму в НДР".

"Мінськ" не виконується

Мінські домовленості передбачають проведення виборів на підконтрольних сепаратистам територіях. Саме Німеччина та Франція були посередниками мінського процесу задля того, щоб уможливити пошук політичного виходу з війни на Донбасі як для України, так і для проросійських сепаратистів та їхнього покровителя Росії. Однак зазвичай домовленості вважаються проваленими. Причиною цього, серед іншого, є й неготовність жодної зі сторін зробити першою політичний крок та розпочати з втілення самих домовленостей. Обидві сторони наполягають на своїх максимальних вимогах. Обидві сторони не здатні порозумітися щодо "дорожньої карти", яка може привести до миру.

А тим часом бойові дії на Донбасі все більше загострюються. Гине все більше військових та цивільних. 7 лютого федеральна канцлерка Німеччини Анґела Меркель (Angela Merkel) провела телефонну розмову з президентом Росії Володимиром Путіним, адже, видається, що знову постала нагальна потреба в посередництві.

На тлі цього німецький посол Райхель спровокував своїм історичним порівнянням справжню дипломатичну бучу. Приміром, голова комітету Ради у закордонних справах Ганна Гопко заявила під час виступу в парламенті, що вона не піде на святковий захід, аби "в такий спосіб висловити свою принципову українську позицію". До її заклику бойкотувати захід приєдналися також інші народні депутати. А ще було оголошено про проведення акції протесту перед посольством ФРН (які потім так і не відбулися).

Примирення

Поки в самому посольстві гадали над тим, що мало гірший вплив - необачність посла чи тактична незграбність Павла Клімкіна, один з гостей запропонував примирливе трактування подій. Ним виявився Маркус Мекель (Markus Meckel), останній міністр закордонних справ НДР, якого запросили як очевидця тих подій. За його словами, він зрозумів посла так, що російські війська на Донбасі лише в тому разі не становитимуть жодних проблем для запланованого проведення виборів, коли ці війська "не матимуть впливу" на них, так само, як і радянські війська в НДР у 1990-му трималася осторонь політики.

Утім, згодом пізно ввечері 7 лютого обидва міністерства закордонних справ запевнили, що все знову добре. Тож чи було це все - лише буря в склянці шампанського? Чи, радше, вираженням дуже великої внутрішньополітичної знервованості та зовнішньополітичної невпевненості, які панують у Києві? Про це також міркували під час урочистого прийому.