Місце зустрічі праворадикалів - казарма Бундесверу?

Ймовірні праві екстремісти у погонах, у казармах символи націонал-соціалістів і Вермахту - скандал у Бундесвері пролив світло на багато речей. Після цього нагальним є питання: невже армія притягує праворадикалів?

"Бундесвер пропонує, власне, багато з того, що подобаєтсья праворадикалам, - пояснює капітан Флоріан Клінґ (Florian Kling), речник робочої групи військових "Дармштадський сигнал". - Йдеться про зброю, амуніцію, війну, жорсткі накази, ієрархію". Люди з крайніми правими поглядами почуваються у своїй тарілці, додає Клінґ.

Політика нульової толерантності до праворадикалів

Взагалі-то, політика нетерпимості до людей з крайніми поглядами реалізовувалась у Бундесвері постійно, наголошує Клінґ у розмові з DW. Однак як взагалі можна виявляти військових з праворадикальними поглядами? "Сьогодні жоден неонацист не виступає відкрито у тому сенсі, щоб зіґувати, малювати свастику на стіні, нашивати її на груди та крокувати так казармою", - пояснює Клінґ і додає, що зазвичай праворадикальні погляди люди приховують.

Бундесвер - не оплот праворадикалів, не розплідник правого екстремізму. На цьому останніми днями наголошують численні експерти. Більшість військових по-справжньому віддані демократичним цінностям. Однак, здається, що в армії таки є умови, які сприяють посиленню праворадикальних поглядів, якщо такі мають місце.

Бундесвер - дзеркало суспільства?

І причина цьому: скасування військової повинності. Власне, Бундесвер в ідеальному розумінні має бути дзеркалом суспільства. Однак з того часу, як служба в армії не є обов'язковою, в казармах меншає соціального розмаїття, наголошують критики. Міхаель Вольфзон (Michael Wolffsohn), який раніше викладав історію у Військовій академії в Мюнхені, вбачає саме у цьому основну проблему.

За його словами, зі скасуванням загального військового обов'язку в Бундесвері зросла частка осіб з тих кіл, які би хотіли мати більший доступ до збройних сил, військової служби та до насильства. "Збройні сили, коли немає загального військового обов'язку, більше не віддзеркалюють суспільство, а притягують непропорційно багато крайні сили", - пояснив Вольфзон в ефірі радіо Deutschlandfunk.

Флоріан Клінґ також вказує на недоліки від браку соціального розмаїття в армії. Раніше понад 70 відсотків призовників залишалися в армії, частина з них за строковими контрактами. "Через це були представлені різні погляди: і ліберальні, і критичні, і ліві, які сприяли неоднорідності системи", - каже представник військового об'єднання.

Утім, існує й думка, що у радикальних поглядах деяких військових відображається, перш за все, суспільна реальність. Марко Зеліґер (Marco Seliger), головний редактор журналу спілки резервістів Loyal, і зараз вважає, що Бундесвер віддзеркалює суспільство. Уже доволі довго в суспільстві проявляються доволі радикальні тенденції на правому, лівому та ісламістському флангах. Ці тенденції, каже військовий журналіст, відображаються й у Бундесвері.

При цьому його найбільше бентежить те, що, на відміну від цивільних, військові носять форму, мають доступ до зброї та вміють її застосовувати.

Те, що праві погляди та радикальні ідеї можуть поширюватись у казармах, є структурною проблемою, пояснює військовозобов'язаний резерву Зеліґер. А саме, командири не мають достатньо часу для своїх підлеглих. "Командир роти на сьогодні задихається від бюрократії. Він мусить написати стільки паперів, що майже не може приділяти увагу солдатам і тому, що вони роблять", - пояснює Зеліґер. За європейськими нормативами праці, військовий Бундесверу також має "робочий час" - 41,5 години на тиждень. За таких умов часу не залишається навіть на на те, щоб познайомитися поближче за кухлем пива - і завчасно виявити праворадикальні тенденції.

Суперечливі символи Вермахту

Небезпека, яка може виходити від нацистських символів, здається, ніким досі не сприймалася серйозно. Сталеві каски часів націонал-соціалізму, фотографії солдатів Вермахту, казарми, названі іменами офіцерів "третього рейху", - у багатьох частинах Бундесверу є нагадування про темний розділ німецької історії з 1933 до 1945 року. Суперечливий наказ, виданий у 1982 році, дозволяє предмети, які залишилися від Вермахту, якщо тільки вони подаються "в історичному контексті". Про прославляння нацистських часів - у наказі жодного слова.

Багато помірковано налаштованих військовослужбовців не звертають увагу на такого роду символіку. Однак праворадикали можуть сприйняти зовсім інший сигнал. "Солдати правих поглядів запалюються цим", - припускає Флоріан Клінґ. У символіці Вермахту він вбачає можливу причину "самодіяльності у казармах".

Міністерство оборони ФРН уже також визнало, що таке "історично обумовлене" поводження з символами нацистів може бути проблематичним. Міністерка оборони Урсула фон дер Ляєн (Ursula von der Leyen) заявила про намір переглянути до осені суперечливий наказ. Тож щонайменше цей "центр тяжіння" для праворадикалів зникне з казарм Бундесверу.