Скільки вітаміну D потрібно?

Продавці різноманітних біологічно активних додатків не шкодують ні сил, ні засобів на рекламу, обіцяючи споживачам непохитне здоров’я і мало не вічну молодість. Серйозні експерти ставляться до масового споживання цих додатків радше скептично. У тому, що вітаміни необхідні для нормальної життєдіяльності людського організму, немає жодних сумнівів, а оскільки більшість з них організмом не синтезується, вони повинні надходити ззовні.

Однак доцільніше, аби їхнім джерелом слугували природні продукти харчування, а не пігулки, капсули, драже чи порошки. Якщо ж без прийому такого препарату не обійтися, то бажано, щоб це був не універсальний полівітамінно-мінеральний комплекс, а конкретний вітамін, якого не вистачає тому чи іншому пацієнтові. Адже надлишок вітамінів також шкідливий і може викликати не менш серйозні негативні наслідки для здоров’я, ніж гіпо- чи навіть авітаміноз.

Вітамін D складно переоцінити

Утім, і тих вітамінів, які синтезуються самим організмом, часто бракує. Зокрема це стосується вітаміну D. Німецьке товариство з проблем харчування внесло доволі значні зміни у свої рекомендації стосовно вмісту цього вітаміну в організмі. Для того, щоб оцінити забезпеченість організму вітаміном D, зазвичай вимірюють концентрацію одного з продуктів його розпаду – 25-гідроксі-вітаміна D – у сироватці крові. Анґела Бехтгольд, науковий співробітник Німецького товариства з проблем харчування, каже: «Оптимальною концентрацією тепер вважатиметься показник 50 наномоль на літр. При такому показнику ризик перелому кісток та інших захворювань, пов’язаних з дефіцитом вітаміну D, помітно знижується. Наші дослідження однозначно це підтвердили».

Довший час вважалося, що функція вітаміну D зводиться головним чином до його участі у засвоєнні організмом кальцію та фосфору, а значить, у формуванні кісток та зубів. Але останнім часом погляд на його роль змінюється. Професор Боннського університету Петер Штеле, спеціаліст у галузі фізіології харчування і до недавнього часу президент Німецького товариства з проблем харчування, пояснює: «У галузі вивчення метаболізму вітаміну D і пов'язаних з ним процесів за останні 10-15 років зроблено дуже багато. Також змінився й погляд на те, скільки цього вітаміну потрібно організмові для нормальної життєдіяльності».

Давно потрібний крок

Саме тому низка провідних американських спеціалістів – приміром, Ентоні Нормен, професор біохімії Каліфорнійського університету в Ріверсайді, – активно виступають за підвищення рекомендованої добової норми споживання вітаміну D. Вони підкреслюють, що нинішні норми базуються на припущенні, нібито вітамін D необхідний лише для формування кісток, а це, як тепер відомо, не так.

Тож тепер Німецьке товариство з проблем харчування нарешті дослухалося до цих аргументів. Воно підвищило добову норму споживання для немовлят удвічі (до 10 мікрограмів), для всіх інших – вчетверо (до 20 мікрограмів). Такий крок уже давно назрів, тим паче, що, за даними Інституту імені Роберта Коха в Берліні, у 60 відсотків населення Німеччини вміст вітаміну D у сироватці крові не дотягує навіть до попередньої, заниженої норми. Пояснюється це просто, каже Анґела Бехтгольд: «Дуже небагато продуктів харчування містять вітамін D у якійсь вагомій кількості. Це головним чином жирні сорти риби, на кшталт оселедця чи макрелі. Тобто забезпечити рекомендовану норму добового споживання вітаміну D за рахунок звичайних продуктів харчування нереально».

Не терапія, а профілактика

Харчування покриває потребу організму у вітаміні D не більш як на 20 відсотків. На щастя, організм здатен сам синтезувати цей вітамін у клітинах шкіри під дією сонячного світла, тим самим поповнюючи його дефіцит. Професор Штеле пояснює: «Для власного синтезу нам необхідний ультрафіолет «Б» - це середня частина ультрафіолетового діапазону. Якщо чверть площі шкіри тіла щодня піддаватиметься дії сонячного проміння впродовж 10-15-20 хвилин, цього, в принципі, має вистачити для синтезу потрібної кількості вітаміну D».

Але на практиці, як правило, цього не вистачає, принаймні в середніх широтах. Крім того, ультрафіолет «Б» майже повністю поглинається атмосферою, тож до поверхні землі його доходить не більше 10 відсотків. А смажитися на сонці без міри – шкідливо. Це підвищує ризик розвитку меланоми та інших ракових захворювань шкіри. Тому виходить, що без тим самих вітамінних пігулок та капсул не обійтися. Утім, не слід забувати, що вживання таких препаратів не виконує роль терапії конкретних захворювань, а має суто профілактичну дію.