Український телеефір і російська мова

Після введення квот на пісні та програми українською мовою на радіо, Верховна Рада взялася законодавчо "просувати" українську й на телебаченні. У вівторок, 23 травня, депутати 269 голосами ухвалили в другому читанні та в цілому законопроект "щодо мови аудіовізуальних (електронних) засобів масової інформації", який запроваджує на телебаченні обов’язкові квоти передач і фільмів українською мовою.

Якщо документ підпише президент, то загальнонаціональні телеканали повинні будуть транслювати в своєму ефірі 75 відсотків контенту українською мовою. Для регіональних телеканалів квота дещо знижена. В областях місцеве ТБ має забезпечити 60 відсотків ефіру державною мовою. При цьому на всіх каналах України 75 відсотків програм новин мають виходити українською.

Фракція "Опозиційний блок" за законопроект не дала жодного голосу, назвавши його тоталітарним і таким, що "наступає на права і свободи громадян". На це один з авторів законопроекту, голова парламентського комітету з питань свободи слова та інформаційної політики Вікторія Сюмар запевнила, що в документі витримані всі європейські стандарти.

"Тоталітаризм був, це коли на українській землі знищували українську мову і забороняли нею говорити. Досить займатися підміною понять", - заявила Сюмар з парламентської трибуни перед остаточним голосуванням за законопроект.

Квотний компроміс

Мовні квоти для телеканалів розраховуватимуться на тиждень. При обчисленні частки враховуватиметься загальна тривалість фільмів, новин та інших передач створених, дубльованих або озвучених українською мовою. Всі радянські фільми та мультфільми, створені до 1 серпня 1991-го року, мають бути субтитровані українською мовою, однак їх не зараховуватимуть як український контент до обчислення квот.

Національна рада з питань телебачення та радіомовлення України, яка має стежити за дотриманням телеканалами закону, підтримує його введення, однак вже має деякі застереження. "На сьогоднішній день складно технічно проконтролювати дотримання квот, оскільки передбачено тижневий моніторинг, це потребує удосконалення моніторингового центру", - сказала DW заступниця голови Нацради Уляна Фещук.

Такі побоювання були й у депутатів, які пропонували змінити цю норму, ввівши добовий обрахунок мовних квот, який застосовується нині для радіотрансляції. "Хоча добові квоти на радіо показали свою ефективність, запропоноване тижневе вимірювання квот на телебаченні - це компроміс між великими медіагрупами й депутатами", - каже медіаексперт громадської організації "Детектор медіа" Галина Петренко.

Вона вважає, що штрафні санкції у розмірі 5 відсотків загальної суми ліцензійного збору, передбачені в законопроекті, можуть бути хорошим стримуючим фактором для телеканалів не вдаватися до маніпуляцій з квотами. "Треба ще й громадський контроль", - вважає Петренко.

Чи залишиться в ефірі російська?

Нині в Україні, за оцінками експертів, від 50 до 85 відсотків контенту на телеканалах транслюється російською мовою. Після вступу в силу проголосованого парламентом документу в ефірі українських телеканалів має залишитися лише 25 відсотків для передач російською мовою на загальнонаціональних каналах і 40 відсотків на регіональних телеканалах.  До того ж, у законопроекті передбачено, що в передачах українською обов’язково мають говорити ведучі, однак це не стосується гостей телешоу чи коментарів в інтерв'ю та репортажах. Все це може транслюватися російською мовою, пояснює експерт Інституту масової інформації Роман Кабачій.

"Звісно, російська залишиться, проте не в тих обсягах у яких була. Принаймні один ранішній і один вечірній випуск новин може бути російською, адже українською телеканали будуть зобов'язані мовити лише в прайм-тайм", - каже Кабачій.

У перехідних положеннях проголосованого законопроекту йдеться про те, що всі телепроекти та фільми, які українські телеканали на свої гроші знімуть до набрання документом чинності, можуть транслюватися в ефірі мовою оригіналу і зараховуватимуться до квот упродовж першого року дії квотування на телебаченні. "Якщо телеканал знімає зараз серіал російською, то зможе його показувати ще впродовж року після вступу закону в силу. Це час телевізійникам для адаптаці", - пояснює медіа-юрист, експерт Реанімаційного пакету реформ Ігор Розкладай.

За його словами, чи не вперше, автори законопроекту звернули увагу на корінні народи, які проживають в Україні. "Корінними народами вважаються ті, хто не має своєї держави. В Україні корінними є гагаузи, кримчаки та кримськотатарський народи. Вони отримали підтримку", - пояснив Ігор Розкладай. Телеканали, які мовлять мовами корінних народів, матимуть можливість 45 відсотків свого ефіру транслювати своїми мовами, а 30 відсотків - українською мовою, ще 25 відсотків - іншими, в тому числі й російською, мовами.

Президент готовий підписати документ

В законопроекті визначено, що документ набирає чинності на четвертий місяць з дати його публікації після підписання президентом. Петро Порошенко вже написав на своїй сторінці у Facebook, що має намір підписати документ. "Гарантували права неукраїномовних. На рівні обласних та місцевих каналів за російською та іншими мовами зафіксовано 40 відсотків ефіру. Подбали й про кримськотатарську. Отже, українській мові на українському ТБ - бути! PS: Чи всі зрозуміли, що закон підпишу?", - написав президент.

Тим часом Опозиційний блок почав збирати підписи під зверненням до Конституційного суду з вимогою визнати цей закон таким, що не відповідає Конституції України.