Напруження між Словенією та Хорватією

Відколи Хорватія майже десять років тому офіційно подала заявку на членство у Європейському Союзі, постійно з'являються нові й нові перепони. Деякі проблеми стосуються самої Хорватії, зокрема, недостатня кооперація з міжнародним трибуналом стосовно воєнних злочинів у Гаазі. Утім, деякі умови ставить сусідня Словенія, такі як багаторічна суперечка довкола фінансово-кредитної установи Ljubljanska Banka та її боргів перед хораватськими вкладниками.

Банк і борги

У часи розпаду колишньої Югославії на початку 90-х років минулого століття розвалилася і спільна банківська система. Словенський уряд оголосив про неплатоспроможність Ljubljanska Banka, чия штаб-квартира була розташована у цій країні. Багато приватних клієнтів втратили свої заощадження. Частину боргів банку перед хорватськими кредиторами, загалом 278 мільйонів євро, взяв тоді на себе хорватський уряд. Він виплатив через хорватські банки ці гроші колишнім клієнтам Ljubljanska Banka у 1993 році.

Хорватський уряд дозволив обом банкам вимагати ці гроші від Словенії через суд. Утім, Словенія хоче від Хорватії, щоб упряд у Загребі відкликав цей дозвіл для обох фінансово-кредитних установ. Таким чином ці 278 мільйонів євро стали б складовою ще не завершеного процесу розподілу та пов'язаної з ним матергальної спадщини колишньої Югославії. А також не були б терміновим тягарем для і без того проблемного словенського державного бюджету.

Компроміс можливий

Як би у підсумку виглядав словенсько-ххорватський компроміс, прогнозувати не береться ніхто. Обидві держави натякнули, що перспектива рішення можлива. Але часу залишається обмаль, адже без компромісу в суперечці стосовно банку, словенський парламент не готовий ратифікувати договір про вступ Хорватії до ЄС. Тобто запланований термін приєднання Хорватії до ЄС першого липня цього року ставиться під питання.

Процес вступу Хорватії до Європейського Союзу в минулому вже затягувався через конфлікти зі Словенією. 2012 року Словенія заблокувала подальші переговори про вступ між Брюсселем та Хорватією, оскільки кордони між двома державами у Піранській затоці не були юридично визначеними. Перед цим конфліктом стосовно кордонів була ще словенсько-хорватська суперечка щодо створення економічної зони у Піранській затоці. Оскільки це одностороннє рішення Хорватії наштовхнулося на не дуже теплу реакцію і в Італії, хорватський парламент його дуже швидко скасував.

Негативна реакція на міжусобиці

Поведінка Словенії упродовж останніх років негативно сприймалася і європейськими політиками. "Це абсолютно неприйнятно, що такі двосторонні проблеми гальмують процес розширення ЄС", - відзначив в інтерв'ю DW голова комітету з закордонних справ Європарламенту Ельмар Брок. Водночас він покладає відповідальність за загострення конфлікту довколо банку на нові внутрішньополітичні відносини у Словенії. Після критичного звіту словенського антикорупційного відомства, уряд прем'єр-міністра Янеза Янши втратив більшість у парламенті, отже, ймовірно, що в Словенії можуть відбутися дострокові вибори. "У передвиборний час дуже спокусливо роздмухувати питання, які в інший час можна було б цілком нормально вирішити", - каже політик з лав християнських демократів про ситуацію у Словенії та загострення суперечки з Хорватією.

Крім того, Словенія також зацікавлена в тому, щоб бути єдиною державою з теренів колишньої Югославії, котра є членом Євросоюзу, вважає політичний оглядач хорватського видання Novil Деніс Ромач. „Ідеться не про символіку, а про конкретні економічні переваги. Словенія була, так би мовити, воротами ЄС на Західних Балканах і від того Любляна мала великий зиск. Тепер ця вигідна роль може перейти до Хорватії, що стало б для Любляни втратою".

Місток з ЄС

Хорватські політики справді від самого початку переговорів з ЄС наголошували на ролі своєї країни як "містка між ЄС і Західними Балканами". Можливо, занадто часто та гучніше, ніж цього хотілося б політикам у Любляні, вважає Ромач. Утім, на його думку, Словенія, з точки зору ЄС, втратила цю роль через свою ірраціональну політику стосовно Хорватії.

Тим часом у Хорватії намагаються уникнути відкритого конфлікту зі Словенією – з остраху, що це ще більше ускладнить і без того нелегкий шлях до ЄС. Гучно лунають лише голоси з табору євроскептиків, котрі використали конфлікт зі Словенією, щоб утвердити свої тези про «приниження з Брюсселя». Провідні хорватські політики упродовж переговорного процесу також дуже часто повторювали, що Хорватія допомагатиме своїм сусідам долати шлях до ЄС.