СНІД в Україні: "трагічна бездіяльність" на тлі катастрофічних темпів поширення вірусу

Синдром набутого імунного дефіциту (СНІД) вже не є виключно проблемою бідних країн Африки та Азії. Нині на сполох б"ють у Європі, адже темпи поширення вірусу на сході континенту, в таких країнах, як Україна чи Росія, катастрофічні. Експерти з німецької організації "Коннект Плюс", які співпрацюють у сфері боротьби зі СНІДом з Україною, відзначають деякий поступ у підході до проблеми, хоча й надалі наголошують на "трагічній бездіяльності" відповідальних українських структур.

Німецька громадська організація "Коннект Плюс" для допомоги ВІЛ-інфікованим та хворим на СНІД вже має чималий досвід роботи в країнах Східної Європи, в тому числі й в Україні. В оприлюдненому нещодавно звіті фахівці "Коннект Плюс" називають Україну "центром поширення" СНІДу в Європі. Такі висновки робляться в першу чергу на основі динаміки зростання кількості інфікованих. За офіційними даними, на сьогодні в Україні 50 тисяч осіб є носіями ВІЛ. За підрахунками міжнародних організацій, ця цифра десь удесятеро більша, тобто ВІЛ-інфікованими вже нині можуть бути до півмільйона українців. На тлі такої статистики постає, звісно питання, що робиться для подолання в країні поширення епідемії. Фрідер Альберт, співробітник організації "Коннект Плюс", який два тижні тому повернувся з України, каже, що помітив "певний прогрес" у підході до проблеми. Однак українці, як і раніше, дуже неохоче говорять про поширення СНІДу. Фрідер Альберт:

"Жителі України дотепер дуже погано поінформавані про шляхи зараження СНІДом. Причина полягає в тому, що на цю проблему й надалі поширюється величезне табу. Про СНІД не говорять, люди просто не хочуть в це вірити... Для України дуже важливо зараз, коли кількість інфікованих так стрімко зростає, прийняти цю проблему ближче до серця й свідомо зайнятися роз"яснювальною роботою для населення".

На думку експерта, елементарну роз"яснювальну роботу можна проводити за будь-яких обстави і на це не потрібно витрачати великі кошти. Інакше складається ситуація з лікуванням вже хворих на СНІД. А їх впродовж нинішнього року ставатиме дедалі більше. Пік нових заражень припав в Україні на середину 90-их років. За динамікою ВІЛ, якщо він не лікується, хвороба настає за 6-8 років, тобто якраз нині. Медикаменти, які існують зараз, є ефективиними, але дуже дорогими. Звісно, каже, Фрідер Альберт, що в такій ситуації стало шоком недавнє рішення Глобального фонду боротьби зі СНІДом призупинити фінансування проектів в Україні. Адже більшість ліків хворим на СНІД оплачувалася саме коштом цього фонду. Втім, зазначає далі німецький експерт:

"Трагічним в Україні є те, що ніби існує національна урядова програма боротьби зі СНІДом, були до останнього часу гроші від Глобального фонду, є люди, які потребують допомоги, є медична інфраструктура, але нічого не відбувається. Нам дуже важко зрозуміти, що це за структури діють в країні, коли є і пацієнти, і гроші, але ніщо не працює..."

На думку, Фрідера Альберта, Глобальний фонд припиняє фінансування, бо сама Україна є занадто пасивною й фактично посіла позицію, що, мовляв, ми б побороли епідемію, дайте нам лише грошей. Німецький експерт переконаний, що негайна зміна такої бездіяльної позиції може вплинути на рішення Глобального фонду відновити фінансування України. Крім того, зауважує Фрідер Альберт:

"Є достатньо інших можливостей, які не обов"язково залежать лише від грошей. Адже, щоб, приміром, почати масштабну попереджувальну кампанію в ЗМІ, не треба чекати на гроші від Глобального фонду. Україна повинна нарешті сама запрацювати й перебрати на себе відповідальність".

Потенціал для цього в Україні є, переконаний Фрідер Альберт. Вже розвинуто мережу самодомоги ВІЛ-інфікованим, є й лікарі, готові працювати. З іншого боку, й Німеччина охоче ділиться своїм досвідом. У своїй співпраці з Україною "Коннект Плюс" робить зараз акцент на навчанні для українських медиків. Цього тижня в Штуттґарті перебувають два лікарі з України, наступного тижня двоє будуть в Берліні, розповідає Фрідер Альберт:

"Для нас важливо, щоб вони зрозуміли, що лікування СНІД - це не просто роздача пігулок, а цілий комплекс заходів, який включає соціальну роботу й роботу з психологами. Тільки коли всі ці окремі ділянки функціонують, лікування може приносити результати". Леся Юрченко