СНІД та мігранти з країн Східної Європи

У Європі експерти знову заговорили про зростання кількості нових випадків виявлення вірусі імунодефіциту людини. При чому другу за величиною групу ризику - після гомосексуалістів - представляють мігранти. Профілактична робота саме серед цих людей є однією з головних тем Всесвітнього дня боротьби зі СНІДом, який першого грудня відзначатиметься вже 16 раз.

Торік в країнах Західної Європи у 280 тисячах нових пацієнтів було виявлено вірус імунодефіциту людини. Майже в 200 тисячах випадків йдеться про вірус, що походить зі Східної Європи. Такі дані наводилися на дев"ятій Європейській конференції боротьби зі СНІДом, яка нещодавно відбулася у Варшаві. Говорить заступник голови цього форуму Анджей Горбан:

"У Польщі нам доводиться виявляти абсолютно нові типи вірусу, які прийшли зі східноєвропейських країн. Більшість нових захворювань у Західній Європі також спричинені іммігрантами."

За словами Герда Бурхарда, співробітника німецького Інституту тропічної медицини, у Гамбурзі, наприклад, іммігранти вже становлять другу за величиною групу ризику після гомосексуалістів. При чому йдеться не тільки про втікачів з африканських країн, але також про східних європейців.

Поширенню СНІДу сприяє проституція та торгівля людьми. Як зауважила Петра Клюфер, представник німецької організації з надання допомоги хворим на СНІД, торговці людьми, які заманюють східноєвропейських жінок на Захід та примушують їх тут працювати в борделях, навряд чи перевіряють своїх жертв на СНІД. Тим часом експерти висловлюють досить песимістичні прогнози стосовно Східної Європи. Говорить брюссельский медик Натан Клімак:

"В Африці почали діяти тільки після того, як раптом побачили, що сотні тисяч хворих на СНІД почали вмирати. Справа в тому, що спочатку носії інфекції почувають себе дуже добре. Лише через 10 - 15 років хвороба починає нагадувати про себе. У країнах Центральної та Східної Європи пацієнти ще не вмирають, оскільки вони заразилися тільки 5 - 6 років тому. Але через десять років сотні, тисячі можуть загинути, якщо їм сьогодні не допомогти."

На боротьбу зі СНІДом Україна останнім часом отримала з міжнародних фондів понад 90 мільйонів доларів. Однак СНІД не приходить один. Чимало людей з ослабленою іммуною системою помирають від туберкульозу або інших побічних захворювань. Тому важливо також більше уваги приділяти лікуванню хвороб, які супроводжують СНІД, вважає український лікар Тетяна Логінова:

"Треба скласти реєстр пацієнтів і список медикаментів, які їм необхідні. Для хворих, які не лікуються анти-ретро-вірусами, слід закупити медикаменти для боротьби з такими інфекціями, як туберкульоз. А для смертельно хворих бажано створити госпіси, де вони могли б з гідністю провести останні дні свого життя."

До речі, лікування носіїв вірусу імунодефіциту людини коштує дуже дорого. За підрахунками експертів, щорічно треба витрачати десять тисяч доларів на лікування одного пацієнта, аби відтягнуту в нього спалах СНІДу на один рік. Тому значно дешевшим є вживання превентивних та профілактичних заходів. Говорить голова Конференції боротьби зі СНІДом Крістіне Катлама:

"Вживання запобіжних заходів є надзвичайно ефективною справою. Про це свідчить досвід таких країн, як Польща, Таїланд, Бразилія. Інвестиції в профілактику не можна називати даремними витратами. Носії інфекції ВІЛ коштують державі дуже дорого. Водночас запобіжні заходи є значно дешевшими."

На завершення нагадаємо, що СНІД уже забрав життя 22 мільйонів людей. Кожної шостої секунди з"являється нова смертельна жертва цієї хвороби. Таким чином вірус імунодефіциту людини забирає щодня 14 тисяч життів - це більше, ніж в усіх військових сутичках, які зараз точаться на планеті.

Володимир Медяний