Солідарність із жертвами цунамі

Газета НОЙЄ ВЕСТФЕЛІШЕ з Білефельда пише:

Величезна хвиля в Південній Азії викликала в країнах світу іншу хвилю – хвилю співчуття та готовності до пожертв. Без сумніву, те, що трапилося в Південній Азії – жахливо. Але чи можуть, приміром, німці, справді осягнути, що означає ця катастрофа для людей, які живуть у крайній нужді? Звичайно, можна відчувати співчуття. І те, що збирається стільки пожертв, є виразом величезної солідарності. Скорбота є почуттям індивідуальним, вона не може бути наказана згори, переконана газета НОЙЄ ВЕСТФЕЛІШЕ.

Видання ДАЙСТЕР- УНД ВЕЗЕРЦАЙТУНГ з міста Гамельн перекидає місток від катастрофи в Індійському океані до інших стихійних чи соціальних лих, які часто залишаються непоміченими світовою спільнотою. Вона, зокрема, констатує:

Готовність німців жертвувати для потерпілих від цунамі справді величезна. Вона підтримується щоденним постачанням в їхні домівки жахливих сцен та повідомлень з районів катастрофи. З інших регіонів великої скрути, які є на планеті, і чия біда не дає стільки можливостей для медійного втілення, такі фільми, фотографії та повідомлення до нас не надходять. На сході Конго, за даними ООН, щодня від хвороб та антисанітарії помирає 1000 осіб. 150 тисяч за п”ять місяців. Вони належать саме до тих усіма забутих жертв, яких ніхто не знімає кіно- чи телекамерою. Південно-Східна Азія потребує нашої допомоги! Але світова спільнота не повинна забувати і горе в інших регіонах, вважає ДАЙСТЕР – УНД ВЕЗЕРЦАЙТУНГ.

До інших тем. Впливова ФРАНКФУРТЕР АЛЬҐЕМАЙНЕ ЦАЙТУНГ аналізує початок реформи на німецькому ринку праці, відомої - за іменем її автора - під назвою ”Гарц-4”:

Без проблем відбувається введення нового законодавства для безробітних. Спроби різноманітних груп знову організувати протести провалилися... Тим важливіше, щоб федеральний уряд вже нині сказав, що він планує після введення ”Гарц-4”. Він збирається дещо послабити захист найманих працівників від звільнення, і податкова політика з огляду на міжнародну конкуренцію буде змінена, кажуть в уряді. Усе це добре відомі пропозиції, які дехто вже не може слухати. Оскільки кращих немає, то було б непогано, якби хоч ці уряд втілив у життя, закликає ФРАНКФУРТЕР АЛЬҐЕМАЙНЕ ЦАЙТУНГ.

Іншої думки дотримується видання ОСТЗЕЄ-ЦАЙТУНГ з Ростока:

”Гарц 4” набрав чинності. Тут ідеться про найрадикальнішу перебудову системи соціального страхування з часу заснування Федеративної Республіки. Той, хто сидить без роботи довше, ніж один рік, одержить тепер так звану ”допомогу по безробіттю номер 2”. Вона буде не більша, ніж досі була соціальна допомога, для декого навіть менше, а дехто не одержить нічого. Ці жорсткі правила діють уже сьогодні. А от значного ефекту від реформи – а саме пожвавлення на ринку праці - ми поки що не помітили, впевнена ОСТЗЕЄ-ЦАЙТУНГ.

Німеччина раніше вже намагалася ввести для вантажівок плату за проїзд автобаном, але через технічні проблеми змушена була перенести старт програми. У газеті БЕРЛІНЕР КУРІР читаємо коментар про новітню спробу, яка почалася 1 січня:

”Система функціонує! Чесно кажучи: я в це не вірив. Але ”ДаймлерКрайслер” та ”Телеком” не хотіли, щоб сором провалу повис на них. Як не як, на кону стояла марка ”Зроблено в Німеччині”. І таким чином гарна репутація всієї німецької промисловості. У час, коли увесь світ сміється над нами через погані результати в освіті, наше небажання реформ і наші фабрики мікропроцесорів, давайте міцно поплескаємо одне одного по плечах. Якщо й далі так триватиме, то ми зможемо пишатися своїми інженерами та майстрами”.

Видання ШТАУБІНҐЕР ТАҐБЛАТ критикує:

Великим недоліком плати за автобан є те, що мала частина доходів витрачатиметься на поліпшення транспортної інфраструктури. А більша – потраплятиме в загальний бюджет. Це не зможе зменшити гагінтський державний борг і буде сумнозвісною краплею в морі. 2004 року федеральний уряд набрав нових боргів більш як на 43 мільярди євро. Проценти, які виплачують усі державні та комуналіні структури, зросли до 1,4 трильйона євро. Кого ж тоді здивують чутки, що з 2006 року буде введено плату за автобан і для приватних легкових автомобілів?, - запитує ШТАУБІНҐЕР ТАҐБЛАТ.