Пошук зниклих після розгону Євромайдану

"Знайшлися діти. Дякувати Богу, все гаразд!", - радісним, але водночас втомленим голосом каже мама Цебоєвої Марини. Жінка майже тиждень шукала свою доньку та її подругу Лілію Хачатурову після подій 30 листопада. Фотографіями Марини Цебоєвої з проханням батьків допомогти в пошуку зниклої дівчини були обклеєні ліхтарі й дерева в центрі Києва. Де саме перебували дівчата, жінка розповідати не стала, лише подякувала ЗМІ та всім небайдужим, які допомагають шукати зниклих безвісти.

Інформаційна кампанія допомогла

Справді після повідомлення координаційного центру Євромайдан SOS про зникнення близько 35 осіб після побиття "Беркутом" мітингувальників, яке сталось в Києві в ніч на 30 листопада, розгорнулась справжня громадська кампанія з пошуку людей. До неї долучились журналісти, активісти, волонтери. Вони писали про зниклих, відтворювали хронологію подій, обдзвонювали лікарні, СІЗО.

І все це дало результат, каже волонтер гарячої лінії координаційного центру Євромайдан SOS Марія Іваник. "Наша ініціатива виникла спонтанно. Ми не планували бути службою розшуку, але довелося й рада, що нам вдалося допомогти розшукати майже всіх", - розповіла DW Марія Іваник. За її словами, надзвичайно важко було ідентифікувати людей у лікарнях та СІЗО, адже більшість з них не мали при собі документів. Окрім цього, люди під час погрому Євромайдану втратили телефони чи загубили телефонні картки.

Список скоротився

Зараз зниклими вважають восьмеро осіб. Відносно п’яти з них немає інформації з ким зв’язатися з рідних, аби перевірити, чи знайшлися вже люди. "З першого дня в інтернеті була відкрита база даних зниклих. Туди родичі записували, кого вони вважають зниклими. Деякі не вказали контакти, з ким зв’язатися для ідентифікації особи. То ми не знаємо, можливо люди вже й знайшлися", - каже Марія Іваник. Як вдалося з’ясувати кореспонденту DW ще двоє зниклих дали про себе знати, але поки не виходять на зв'язок з рідними.