Загострення на Донбасі

Схід України далеко від Києва: тут навряд чи хтось стежить за суперечками, які виникають довкола спостерігачів Організації з безпеки і співробітництва в Європі (ОБСЄ) в охопленому боями регіоні на кордоні з Росією: майже щотижня учасники переговорів з Києва, Москви і контрольованих бойовиками Донецька й Луганська ведуть боротьбу за те, щоб мінські угоди про припинення вогню детально втілити в життя. Спочатку на папері, потім - на місцях на Сході України спостерігачі ОБСЄ мають протистояти знову незадоволеним місцевим ватажкам, як цього тижня в Луганській області.

"Представники так званої "Луганської народної республіки" вимагали від нас вивести двох наших спостерігачів", - заявив заступник голови місії ОБСЄ Александер Гуґ у Києві. Звісно, це не справа бойовиків - таке вирішувати. Тим не менше це показує, що "протидія досягає досі високого рівня". Востаннє сторони конфлікту погодили нові умови відведення озброєнь 9 листопада. "З того часу ми не можемо контролювати жодного відведеного з буферної зони озброєння", - зауважує Гуґ.

Перешкоджають обидві сторони

Бракує інвентарних описів, які мають бути пред'явлені як українською армією, так і проросійськими сепаратистами. Артилерійські гармати досі розташовані уздовж лінії фронту, де вони, згідно з мінськими домовленостями, не мають перебувати. Буферна зона у 15 кілометрів на схід і захід від лінії зіткнення повинна бути демілітаризована. Крім того, згідно з останніми домовленостями, ОБСЄ повинна створити додаткові опорні пункти для своїх спостерігачів у Горлівці та Дебальцевому.

Однак на місцях цю ініціативу знову блокують ватажки з боку сепаратистів. І, врешті, знову збільшилася кількість пострілів - в окремих гарячих точках, таких як передмістя Донецька. Лише у середу спостерігачі ОБСЄ зареєстрували в Донецьку "107 вибухів протягом лише півтора годин. Перемир'я залишається хитким".

Виборів на Сході України до квітня не буде

Більше того, на початку тижня Україна пригрозила відведене озброєння знову відправити на фронт. "Ми спроможні це зробити протягом короткого часу. Наші війська готові дати їм відсіч", - заявив речник головнокомандуючого ЗСУ Петра Порошенка. Стійкий мир звучить якось по-іншому. Тим більше, що політично найскладніші, після військових, пункти мінських домовленостей далекі від реалізації.

Згідно з ними, до 31 грудня Україна повинна відновити контроль над кордоном з Росією. Однак навіть ОБСЄ досі не може бути присутньою на всіх прикордонних пунктах у зоні конфлікту. Під час саміту на початку жовтня у Парижі президенти і глави урядів Німеччини, Франції, Росії і України домовилися про проведення погоджених з ОБСЄ виборів на окупованих територіях у лютому 2016 року. Цей термін вже давно видається нереалістичним. "За моїми оцінками, це буде у квітні, травень був би вже поганим сигналом", - заявив західний дипломат, який ознайомлений з деталями мінських домовленостей.

Опір децентралізації

Але до того часу український парламент повинен затвердити конституційну реформу, згідно з якою, країна має бути децентралізована. Конституційні зміни викликають палкі суперечки. Однак голосування відбудеться не раніше кінця грудня. Президент Порошенко потребує для цього дві третини голосів парламентарів, у тому числі з боку колишніх соратників поваленого президента Віктора Януковича.

На вихідних активісти планують відзначити другу річницю з початку протестів на Майдані. Проєвропейці давно воюють на багатьох фронтах: з одного боку - проти тісно пов'язаної мережі української корупції з власників мандатів, чиновників-олігархів, суддів і прокурорів. Та як добровольці, які постачають на фронт їжу, одяг та медикаменти - проти багатьох неприємностей на місцях. Їхнє розчарування зростає дедалі більше.