1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW

Справа Гонгадзе: знову проблеми

5 липня 2005 р.

Справа Гонгадзе, доведення якої до завершення президент України Віктор Ющенко назвав питанням честі, наштовхнулася на нові підводні рифи. Виникаю проблеми, які ще недавно вважалися вирішеними, зокрема із затриманям головних підозрюваних. Чого можна очікувати від подальшого розслідування? Про це ми й поговоримо в нашому журналі.

https://p.dw.com/p/AOFC
Георгій із сім"єю
Георгій із сім"єюФото: AP

Ще недавно генеральнний прокурор України Святослав Піскун заявляв, що у липні справу про викрадення та вбивство жуналіста Георгія Гонгадзе буде передано до суду. А напркінці червня з”явилася інформація про те, що затримання та передача органам правосуддя головного підозрюваного екс-генерала міліції Олексія Пукача – справа майже залагоджена. Утім, нові заяви високопосадових правоохоронців України, які пролунали у вівторок, не можуть не навіювати песимізму. Розповідає наш кореспондент Олександр Савицький.

В українських ЗМІ з’явилося повідомлення про відмову головних свідків вбивства Гонгадзе від своїх свідчень. Голова прес-служби Генпрокуратури Олексій Шевер не підтвердив і не спростував це ствердження:

Я отакі анонімні повідомлення, скажімо, залишаю без коментарів.

Так само не підтверджена і не спростована й обіцянка генпрокурора Святослава Піскуна передати справу Гонгадзе до суду в липні. Тим часом, заступник генпрокурора Віктор Шокін заявив про непричетність «банди перевертнів» на чолі з Ігорем Гончаровим до справи Гонгадзе та про нові речові докази в цій справі. Директор Інституту масової інформації, який представляє в Україні міжнародну правозахисну організацію «Репортери без кордонів» Сергій Таран вважає, що всі ці непослідовні заяви та дії офіційного слідства свідчать про намагання знайти замовників вбивства журналіста. А це, на думку Тарана, ставить в складну ситуацію не лише правоохоронців, а й цілу українську владу:

Зараз часто говорять, що через смерть генерала Кравченка та зникнення Пукача неможливо вийти на замовників. Насправді, існує чимало чиновників, таких, як колишні генпрокурор Васильєв, чи члени слідчих комісій, яких треба допитати, хто давав їм вказівки. Для цього треба мати політичну волю. А ця воля може стримуватися зобов’язаннями влади міжнародній спільноті під час Помаранчевої революції щодо президента Кучми. Якщо він не буде застосовувати силу проти власного народу то зможе уникнути судової відповідальності.

Тим часом Служба безпеки України заявляє, що не знайшла оголошеного в розшук підозрюваного у вбивстві Георгія Гонгадзе Олексія Пукача. За словами начальника оперативно слідчого розшуку в цій справі Андрія Кожем'якіна, була перевірена оперативна інформація про можливе перебування, зокрема в Ізраїлі, але там його не виявили. Чи дійсно це так, чи може СБУ просто намагається інформаційним “антиклином” компенсувати шкоду, спричинену витіканням оперативних даних у ЗМІ? Наскільки реальною є можливість перебування Пукача в Ізраїлі, з”ясовував на місці наш кореспондент Дмитро Каневський:

Надій на швидке знайдення та екстрадицію генерала міліції Олексія Пукача з Ізраїлю стає дедалі менше. У міністерстві закордонних справ Ізраїлю, єдиному відомстві, у якому підтверджують інформацію про перебування Пукача на території країни, заявили, що жодних, навіть найменших зрушень у цій справі немає. Водночас у прес - службі МЗС стверджують, що проводять щоденні консультації з українською стороною з метою одержання нових даних.

Яким чином Олексій Пукач, оголошений у міжнародний розшук, міг опинитися в Ізраїлі досі достеменно невідомо. Щодо цього існує дві версії. Згідно з першою, Пукач ще в Україні міг побратися з громадянкою Ізраїлю і, змінивши прізвище, одержав ізраїльське громадянство і право на в’їзд до країни. Одначе у Міністерстві абсорбції, до якого б мали надійти паспортні та інші дані громадянина Ізраїлю Пукача, стверджують, що ця особа ізраїльського громадянства не одержувала і не фігурує у базі даних міністерства. Згідно з другою версією, Олексій Пукач потрапив до країни нелегально або ж скористався туристичною візою, яку зазвичай оформлюють на тримісячний термін. Проте й після закінчення терміну дії візи Олексій Пукач, маючи достатньо засобів на існування, може почуватися в Ізраїлі достатньо вільно. Єдине відомство, що на цьому етапі може здійснити його арешт - це еміграційна поліція, яка зараз повністю зосередилася на підготовці до реалізації програми розмежування із Сектором Гази і своїй безпосередній місії - виявленню нелегалів, приділяє дедалі менше уваги. До тривалого страйку готуються у Міністерстві внутрішніх справ. Тож чи не уперше за останні роки ізраїльські нелегали, серед яких може бути й генерал Пукач, принаймні до осені почуватимуться у відносній безпеці.

Як стало відомо з надійних джерел, вже понад два тижні таємні пошуки Олексія Пукача в Ізраїлі ведуть дві слідчі групи СБУ та МВС. Наразі їхні зусилля не дали помітних результатів, що й, зрештою, не дивно, адже розшукують вони не пересічного нелегала, а професіонала найвищого ґатунку, учня старої школи КДБ, який з власної практики знає чимало способів як і де надійно заховатися від слідства.

У коментарі для "Німецької Хвилі" член ізраїльської колегії адвокатів Павло Корольов сказав, що у разі виявлення Пукача та за умови отримання юридичним радником уряду відповідного запиту від української сторони, генерал обов’язково постане перед судом, оскільки цього вимагають як ізраїльське законодавство так і численні міжнародні конвенції. В такому випадку ні прем’єр міністр, ні жодна інша посадова особа, не зможе вплинути на перебіг судових слухань щодо екстрадиції. Як наголосив Корольов, закон передбачає пришвидшену процедуру, якщо особа, що підлягає екстрадиції, готова на добровільну видачу. Втім, Пукач і досі перебуває у розшуку.

Олександр Савицький, Дмитро Каневський