1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW

Справа "Роттердам+": суд призначив заставу менеджеру ДТЕК

Олександр Голубов
14 серпня 2019 р.

Суд обрав для підозрюваного співробітника ДТЕК заставу у 10 мільйонів гривень як запобіжний захід у справі про формулу "Роттердам+".

https://p.dw.com/p/3NtXi
Вугілля у гавані Гамбурга
Фото: picture-alliance/dpa/H. Ringhofer/picturedesk.com

Солом'янський районний суд Києва визначив запобіжний захід для менеджера енернетичного холдингу ДТЕК, який проходить як підозрюваний у справі про так звану формулу розрахунку тарифів на електроенергію "Роттердам+". Йому призначили заставу розміром 10 мільйонів гривень. Згідно з повідомленням ДТЕК, відповідне рішення суд ухвалив у середу, 14 серпня. Імені співробітника у компанії не називають.

У Національному антикорупційному бюро України (НАБУ), яке розслідує справу, поки не коментували це рішення суду. Утім, у вівторок там сказали, що повідомили про підозру в рамках розслідування справи генеральному директору "ДТЕК Східенерго" Борису Лісовому та генеральному директору "ДТЕК Мережі" Івану Гелюху, цитує "Інтерфакс-Україна".  Минулого тижня у НАБУ говорили, що загалом повідомили про підозру шістьом особам, яких слідчі вважають причетними до запровадження формули "Роттердам+". Внаслідок застосування схеми споживачам електроенергії, за даними слідства, завдано 18,87 мільярда гривень збитків.

Серед підозрюваних колишній голова Нацкомісії, що здійснює регулювання у сферах енергетики і комунальних послуг (НКРЕКП), Дмитро Вовк, колишній член Комісії Володимир Євдокимов, інші співробітники НКРЕКП та двоє менеджерів ДТЕК. Євдокимову вже був обраний запобіжний захід - суд заарештував його на два місяці з альтернативою внесення застави у два мільйони гривень.

У холдингу ДТЕК, що належить бізнесмену Рінату Ахметову, наполягають на "безпідставності" підозр НАБУ щодо своїх співробітників та наголошують на їхній готовності до співпраці із слідством.

Слідчі НАБУ вважають, що представники групи приватних теплогенеруючих компаній у 2015 році почали тиснути на керівництво НКРЕКП, щоб воно включило до тарифу на електроенергію, що виробляли ТЕС цієї групи, видатки, які насправді не здійснювалися, а саме - витрати на доставку та перевалку енергетичного вугілля в Україну з портів у Європі. У березні 2016 року НКРЕКП погодилась це зробити та додала ці неіснуючі видатки у формулу, за якою розрахувався тариф. Це, за даними слідства, спричинило зростання тарифів на електроенергію для промисловості, об’єктів соціальної інфраструктури та підприємців.

Як українців ошукують формулою "Роттердам+": вугілля зі Сходу за ціною Заходу (28.08.2017)