Справжня криза чи страх: чому падають біржі?

Уявіть собі, каже Гольґер Шмідінґ, головний економіст гамбурзького Berenberg Bank, що в переповненому приміщенні раптом лунає сигнал пожежної тривоги. Якщо це справді пожежа, то, звичайно, треба рятуватися. Але якщо тривога помилкова, то є велика небезпека того, що "при спробі пробратися до виходу багато людей будуть покалічені".

Міжнародних інвесторів хвилює глобальна кон'юнктура

До цього образного порівняння добре відомий у Німеччині експерт вдався для того, щоб змалювати нинішню ситуацію на фінансових ринках планети. Їх зараз лихоманить. З початку року найважливіші американські, європейські та азійські біржові індекси впали в середньому на 10-20 відсотків, але є приклади ще серйозніших втрат. Міжнародні інвестори розпродають усі можливі цінні папери, особливо акції енергетичних компаній і банків, обвалилися котирування нафти, металів й інших сировинних товарів, помітно подешевшав долар, зате стрімко дорожчає золото, яке вважається надійним інвестуванням під час кризи.

Однак численні статистичні дані зі США, Європи та цілого ряду великих азійських країн свідчать про те, що ніякої кризи (рецесії) в основних економічних центрах планети немає, що зростання триває, хоча і сповільнюється. Але не настільки, щоб панічно розпродавати якісні активи. На фінансових ринках - хибна тривога, через яку багато інвесторів можуть постраждати, вважає не один лише Гольґер Шмідінґ. Чимало його німецьких колег вважають, що учасники ринку здебільшого керуються зараз не стільки тверезим аналізом фактів, скільки емоціями. Конкретно: страхом.

По суті, вони стурбовані тим, наскільки солідною є світова економічна кон'юнктура, пояснює Ульріх Катер, головний економіст Dekabank у Франкфурті-на-Майні. Тому вони розпродають біржові активи не в окремих країнах або регіонах, а відразу всюди, глобально. Потрібно, проте, наголосити, що сумніви (або страхи) інвесторів аж ніяк не безпідставні, вони породжені цілою низкою вагомих причин.

Наскільки небезпечним є падіння цін на нафту?

Так, до недавнього часу найбільшу тривогу викликав стан економіки Китаю (другої за величиною в світі). Там сповільнюється зростання ВВП (до того ж дедалі частіше лунають побоювання, що влада КНР приховує справжні масштаби гальмування), там падає попит на сировину, скорочуються валютні запаси, девальвується національна грошова одиниця юань. Китайський ринок має принципово важливе значення для багатьох провідних компаній Німеччини, тому різке зниження німецького індексу DAX в останні тижні частково пояснюється саме страхом перед сильним охолодженням у КНР.

В останні тижні до "китайських тривог" додалися страхи через тривале падіння цін на нафту. Здавалося б, індустріально розвинені країни повинні радіти тому, що енергоносії та сировина дістаються їм набагато дешевше, ніж раніше. Але в глобалізованому світі все взаємозалежно, і дешевизна нафти обертається тим, що країни, котрі її видобувають, втрачають доходи, які раніше, хоча б частково, йшли на купівлю західної продукції, наприклад, автомобілів, верстатів і устаткування в Німеччині.

Таким чином, рецесії в Росії і Бразилії, бюджетні проблеми в Саудівській Аравії і Нігерії негативно позначаються і на німецькому фондовому ринку. Однак інвестиційний стратег франкфуртського Baader Bank Роберт Гальвер закликає не перебільшувати цей вплив: "Я не згоден з таким однобоким підходом: вказувати тільки на втрату купівельної спроможності сировинних країн, і одночасно забувати про великомасштабне підвищення купівельної спроможності індустріально розвинених країн, особливо Німеччини".

Аналогічної точки зору дотримується і Крістоф Цверман, глава консалтингової компанії Zwermann Financial. Він переконаний, що для багатьох галузей і цілих країн дешеві енергоносії є свого роду "програмою економічного стимулювання", і запевняє: "Позитивні ефекти ще попереду".

Ринки почали боятися глобальної банківської кризи

Проблема з цінами на нафту полягає ще й у тому, що вони за звичкою розглядаються багатьма міжнародними інвесторами як найточніший індикатор стану справ у всій світовій економіці, тому зниження котирувань автоматично сприймається як глобальний сигнал тривоги.

Цей поведінковий стереотип досі є дуже сильним на ринках, хоча дедалі більша кількість експертів попереджає: в епоху енергоефективності, енергозбереження та диверсифікації джерел енергії ціна нафти більше не є беззаперечним показником підйому або спаду в світовій економіці. Тим більше, вказує Крістоф Цверман, що попит на нафту зараз зовсім не падає - справа просто в надлишку її пропозиції.

І знову про страхи

До всього іншого в найостанніші дні через низькі ціни на нафту почали швидко наростати страхи перед новою глобальною банківською кризою. Адже якщо, наприклад, американські компанії, які видобувають сланцеву нафту, почнуть розорятися і перестануть обслуговувати свої багатомільярдні кредити і облігації, то можуть знову захитатися банки в Америці і Європі.

І варто тільки в такій ситуації з'явитися чуткам про загрозу якогось великого банкрутства в фінансовому секторі, одразу ж виникне страх паралічу всього глобального міжбанківського ринку, як це вже було восени 2008 року після краху в США Lehman Brothers. В умовах охолодження світової економічної кон'юнктури можуть захитатися не тільки кредитори енергетичних компаній. На даний момент, наприклад, ринки стурбовані платоспроможністю найбільшого банку Німеччини Deutsche Bank. Його акції тільки за січень і перші числа лютого втратили близько 40 відсотків.

Наскільки виправдані всі ці страхи? Багато німецьких експертів, в тому числі Гольґер Шмідінґ з Berenberg Bank, ніякої глобальної економічної кризи не чекають, хоча і не виключають нетривалої паніки на біржах. Щоб не підливати олії у вогонь, глава Федеральної резервної системи США (ФРС) Джанет Йеллен 10 лютого недвозначно дала зрозуміти, що в найближчому майбутньому не стане підвищувати облікові ставки. Після цього курс долара до євро, який знижується з початку лютого, продовжив падіння. Але це теж не знак біди (хоча й погано для експортерів в Європі), а просто реакція на те, що гроші в Америці поки дорожчати не будуть.