Страсбург Краснодону - не указ

«Це – нонсенс, а факти, які викладаються зараз у ЗМІ, - перекручені й недостовірні», - сказав Deutsche Welle заступник міського голови Краснодона В’ячеслав Борисенко. Так від прокоментував рішення Європейського суду з прав людини, який постановив виплатити 10 тисяч євро компенсації родині Наталі Гримковської. Під вікнами її будинку понад 10 років тому було відкрито рух важкого транспорту. У повідомленнях ЗМІ дорогу називають «автобаном».

Генеральним планом міста Краснодон багато років тому було передбачено будівництво об’їзної дороги. Утім замість цього під об’їзну дорогу почали використовувати вулицю в спальному районі міста. Так від 1998 року тиха вуличка Червоноармійська в приватному секторі перетворилася на «автобан», який став частиною дороги М-4 державного значення. По дорозі рухалися вантажівки, бензовози, транзитні фури.

Луганська обласна санстанція констатувала перевищення шкідливих речовин в 20-30 разів, утім все «списувалося» на те, що об’їзною вулиця буде тимчасово. Про це Deutsche Welle розповіла мати Наталії Гримковської - Клара Грищенко, яка і представляла в Європейському суді з прав людини в Страсбурзі інтереси родини.

Влада була «як глуха»

«Відтоді ми почали задихатися від вихлопних газів, - каже Грищенко. - Від інтенсивного руху транспорту тріщали стіни, будинки руйнувалися. Продукти на городах ставали отруйними. Люди почали хворіти, зараз такі патології, що вже ніхто їх не зможе вилікувати». За словами жінки, обурені мешканці мітингували, блокували дорогу, влаштовували барикади, вдавалися до голодування, писали в прокуратуру і до Верховної Ради. «Влада була «як глуха», на заяви та протести людей не реагувала», - каже Грищенко.

Тоді жінка, яка є фаховим юристом, вирішила вперше звернутися до Європейського суду, аби захистити права своєї родини. Незабаром прийшло повідомлення, що Україна відзвітувала в Страсбурзі по цій справі. У 2002 році, рух вулицею в Краснодоні на вісім років було припинено. А потім … знову відновлено, каже Грищенко. Вона вдруге звернулася для Європейського суду і тепер радіє рішенню.

10 тисяч євро, які отримає сім’я згідно з рішенням Європейського суду, підуть на лікування родини від наслідків «автобану». За словами Грищенко, у її онука виявили таку концентрацію в організмі шкідливих речовин, «начебто дитина ложкою їла свинець та ртуть».

Оскаржити те, що неможливо

Головний санітарний лікар Краснодона Віктор Яровий заперечує екологічну небезпеку для мешканців вулиці Червоноармійська. За його словами, аналізи, які проводила обласна санстанція в 2002 році, були визнані «невірними». «Результати були скасовані, а співробітник, який їх проводив, був звільнений з посади. Людина просто некомпетентно підійшла до цього питання. Сьогодні екологічна ситуація на вулиці Червоноармійській, згідно з новими аналізами, не гірше, а навпаки, навіть краще, ніж на інших вулицях Краснодона», - стверджує санлікар.

У свою чергу, краснодонські чиновники готуються опротестувати рішення Європейського суду. Від 2002 року жодний транспорт по вулиці не ходив, а недавно влада відновила рух легкового автотранспорту «за численними проханням самих мешканців», - сказав заступник міського голови В’ячеслав Борисенко. За його словами, планується ремонт та освітлення цієї дороги. Але головним завданням він назвав опротестування рішення суду в Страсбурзі. Цим займаються юридичні служби міської ради Краснодона, сказав Борисенко. Щоправда, рішення Європейського суду з прав людини неможливо оскаржити.

Будівництво - попри законодавчі норми

Ситуація з вилицею Червоноармійська в Краснодоні типова для України, сказала в інтерв’ю Deutsche Welle голова громадської організації «Спілка будівельників Донбасу» Наталія Кашкевич. Нехтування експертизами, лабораторними дослідженнями – це цілком «нормальна практика» при будь-якому будівництві. На її думку, практично ігнорується принцип - не завдати шкоди людям, які мешкають поруч.

Автор: Карина Оганесян, Донецьк – Краснодон
Редактор: Роман Гончаренко