Страсбург. Піскун анонсує реформи і суд над міліціонерами

Святослав Піскун запевняє, що довгоочікуваний закон України „Про прокуратуру” буде підготовлено „за два-три тижні”. Цей закон є, як відзначають оглядачі, важливою передумовою реформування органів прокуратури. Секретар Європейської комісії „Демократія через право” (Венеціанської комісії) Джані Букіккіо в інтерв’ю „Німецькій хвилі” привітав наміри України наблизити прокуратуру до європейських стандартів:

„До цієї проблеми Венеціанська комісія вже зверталась у минулому. Ми дійшли висновку, що українська прокуратура абсолютно не відповідає міжнародним стандартам, особливо європейським. Тому ми давно – ще навіть до помаранчевої революції – виробили рекомендацію змінити закон „Про прокуратуру”. Зміни можна здійснити досить швидко. Пан Піскун пообіцяв надіслати нам документи протягом наступних двох-трьох тижнів. Тоді члени Венеціанської комісії вивчать проект закону і висловлять українській владі свої міркування”

Джані Букіккіо також звернув увагу на необхідність переглянути деякі повноваження, які будуть надані Генпрокуратурі змінами до Конституції:

Українська система прокуратури багато у чому просто скалькована з радянської. Тому слід було би привести її до тієї моделі, яка існує у країнах Західної Європи чи країнах колишнього соцтабору таких як Польща або Угорщина. Наприклад, право загального нагляду з боку прокуратури зовсім не відповідає міжнародним нормам. Найбільшою проблемою залишається Конституція, оскільки сучасна система прокуратури регулюється саме Основним законом, особливо тими поправками, які були додані нещодавно. Але виглядає на те, що виправляти ситуацію доведеться вже після парламентських виборів в Україні”, - припускає Букіккіо.

До Святослава Піскуна у парламентарів та експертів ПАРЄ немало запитань, зокрема про розслідування справи про вбивство Георгія Гонгадзе. Проте уповноважена Асамблеї у цій справі Сабіне Лойтхойзер-Шнарренбергер, як повідомили у прес-службі ПАРЄ, з „поважних особистих причин” не змогла прибути до Страсбургу. Таким чином з порядку денного зустрічей українського прокурора зникла відповідь на питання членів комісії ПАРЄ з правових питань та прав людини, яка відслідковує розслідування справи Гонгадзе. У Страсбурзі Генпрокурор сповістив про скорий суд над рядовими міліціонерами, яких підозрюють у вбивстві. Уповноважена Парламентської Асамблеї такий розвиток справи ще не коментувала, а от у Києві дії Генеральної прокуратури сприймають скептично. З політиками і оглядачами на цю тему спілкувався наш кореспондент Олександр Савицький:

В більшості опитаних українських політиків та політологів чергова обіцянка генпрокурора передати справу Гонгадзе до суду щонайпізніше на початку листопада викликала недовіру. Політолог Володимир Полохало заперечив саму можливість засудження істинних винуватців вбивства журналіста, оскільки, за його оцінками, зімни політичного режиму в Україні так і не відбулося: „Той політичний режим не деградував остаточно під час помаранчевої революції. Він зберігає кругову поруку, яка складає так званий пакт політичних еліт. Сьогодні всі сподівання західної громадськості, що справа Гонгадзе може бути завершена до виборів, марні”. Радник президента Ющенка, відомий правник Микола Полудьонний нагадав, що справа налічує кілька десятків томів документів. За його підрахунками, навіть якщо буде організоване паралельне досудове ознайомлення з ними обвинувачених та потерпілої сторони, це забере значно більше часу, ніж названий генпрокурором термін. Соціаліст Микола Рудьковский причинами повільного слідства по справі Гонгадзе вважає залежність прокуратури від виконавчої влади. Лише з 1 січня генпрокуратура стане, як впевнений депутат, незалежним органом внаслідок набуття чинності конституційної реформи. Тоді, за словами Рудьковського, шанси на знайти замовників та організаторів вбивства журналіста значно зростуть. Спікер парламенту Володимир Литвин не вважає, що справа Гонгадзе буде завершена навіть до парламентських виборів навесні майбутнього року. В цьому, за словами спікера, незацікавлені неназвані ним особи, які прагнуть, як він сказав, „призначити замовників та вбивць”, аби відвести підозру від себе. Натомість, директор Інституту масової інформації Сергій Таран вважає, що встановлення істини в справі Гонгадзе блокує міжнародна змова політичних еліт. Експерт не виключив, що Леонід Кучма ще під час „помаранчевої революції” отримав гарантії недоторканності від нової влади та міжнародних кіл в обмін на незастосування сили проти мирних демонстрантів на Майдані.

Якими би не були завади, що перешкоджають українським прокурорам розслідувати вбивство Георгія Гонгадзе, факт залишається фактом: п’ять років після смерті журналіста замовники вбивства не названі. Парламентська Асамблея вимагає конкретних результатів розслідування. Натомість у Генпрокурора Піскуна є до ПАРЄ свої вимоги. Зокрема, перебуваючи у Страсбурзі, він висловився за те, аби контроль за розслідуванням справи Гонгадзе було передано іншому комітетові, оскільки голова комітету з правових питань Сергій Головатий є буцімто „зацікавленою стороною”. Однак, очевидно, що передавання справи Гонгадзе із комітету у комітет діалогу Святослава Піскуна з представниками ПАРЄ не полегшить. Адже у Страсбурзі від України очікують суду не лише над виконавцями, але і над замовниками вбивства журналіста.