Стратегії проти Ассада: мирної опції не передбачено

Сотні убитих та понад три тисячі поранених – такий, за словами "Лікарів без кордонів", підсумок газової атаки минулого тижня неподалік сирійської столиці Дамаска. Для багатьох західних урядів вже не підлягає сумніву, що відповідальність за масове вбивство лежить на президенті Ассаді. Особливо Сполучені Штати мусять довести, що слова не розходяться із діями. Оскільки ще кілька тижнів тому президент Барак Обама заявив, що у разі застосування отруйного газу червону лінію буде перейдено.

В цьому разі режим Ассада має рахуватись із "серйозними наслідками". І вони стають чимдалі імовірнішими. За твердженнями експертів, наближених до силових відомств США, Білий дім нині обговорює три сценарії:

Сценарій 1: Безпольотна зона

Безпольотна зона означає, що американці забороняють польоти літаків у певних регіонах. Гелікоптерам та літакам сирійської армії не дозволяється здійматись у повітря, і Асад вже не зможе атакувати повстанців з повітря. "Це велика допомога для повстанців",- каже Ганс-Йоахим Шмідт з Гессенського фонду досліджень миру та конфліктів.

Щоправда, для цього амерканці повинні нейтралізувати сирійську протиповітряну оборону, каже Пол Роджерс, експерт з питань безпеки аналітичного центру Оксфордська дослідна група (Oxford Research Group). Це було б дорого та насамперед небезпечно, оскільки Росія пообіцяла Сирії поставки найсучасніших систем ППО. "Якщо Росія їх надасть, в американців виникне справжня проблема",- каже Шмідт.

Він не вважає цю опцію дуже ймовірною: "Це б сильніше занурило американців у конфлікт, а саме цього уряд США не хоче". Водночас для створення безпольотної зони необхідна згода Ради Безпеки ООН. Китай та Росія, очевидно, будуть проти.

Сценарій 2: Атаки звичайними та крилатими ракетами

Із використанням звичайних та крилатих ракет Сполучені Штати можуть знищувати військові цілі, наприклад аеродроми, і у такий спосіб ослабити домінування сирійської армії у повітрі. "Ці ракети вражають із точністю до 20 метрів. Десять ракет на одну ціль були б покаранням та відлякуванням водночас",- пояснює Роджерс.

США дислокували кілька військових кораблів та підводних човнів у Середземному морі, які в змозі це зробити. Тоді б сирійські винищувачі не могли завдавати ударів по повстанцях. Ушкоджені злітні смуги, однак, буде легко відремонтувати. Шмідт з Гессенського фонду досліджень миру та конфліктів вважає військовий удар цілком реалістичною опцією. "США не хочуть влізати у конфлікт надто глибоко. Військовий удар був би дієвим, але обмеженим знаком відлякування, щоб режим знову не вдався до хімічної зброї",- пояснив Шмідт. Утім, і для цієї операції потрібно погодження Ради Безпеки ООН, а воно є малоймовірним.

Сценарій 3: Поставки зброї повстанцям

Офіційно США досі не постачали зброю та військову техніку повстанцям, а лише засоби медичної допомоги. Проте через Туреччину та Йорданію повстанці отримують зброю та набої. Ці поставки фінансуються Саудівською Аравією та маленькими еміратами, каже Роджерс. Шмідт називає цю ідею менш реалістичною: "Для використання сучасної американської зброї повстанців слід спочатку навчити". Це коштує часу. Ще одна проблема цього варіанту в тому, що радикальне угруповання Фронт ан-Нусра є найсильнішою фракцією серед повстанців. І як би американці не хотіли позбутися Ассада – ніхто не хоче побачити сучасні протиповітряні ракети в руках радикальних ісламістів. "Є побоювання, що становище стане ще більш проблематичним, коли замість Ассада Сирією керуватимуть ісламісти",- твердить Роджерс.

Однак і обережна інтервенція залишається інтервенцією, тому США не квапляться. "Важко передбачити, які можуть бути наслідки",- каже експерт Роджерс. Сирійський президент вже оголосив, що у разі нападу весь Близький Схід перетвориться на "вогняну кулю". На думку Шмідта, Іран підштовхнув би Хісболлу в Лівані до активізації акцій проти Ізраїлю та сильніше б підтримував Талібан, щоб заважати американцям.

Через це він виступає за четверту опцію, яка в ЗМІ взагалі не обговорюється. Це дипломатичний тиск. "Можна посилити погрозу, але вже під час наступного застосування хімічної зброї справді реагувати, а саме завдати справжнього удару",- сказав Шмідт.