Суди дедалі частіше забороняють мирні зібрання в Україні

За останній рік кількість судових заборон мирних акцій значно зросла, а в Києві судові інстанції взагалі почали задовольняти УСІ такі подання КМДА, каже експерт Центру політико-правових реформ Роман Куйбіда. Такі результати дослідження практики адміністративних судів усіх рівнів у справах про обмеження права на мирні зібрання за останні три роки.

Європейські стандарти чи радянські закони

Як європейські стандарти можуть допомогти забезпечити свободу мирних зібрань в Україні? Про це йтиметься на міжнародному "круглому столі" у Києві. За словами експерта Куйбіди, право на мирне зібрання в Україні порушують органи місцевого самоврядування. А ще суди, які застосовують радянське законодавство і підзаконні акти місцевих органів, що суперечать чинній Конституції.

Всі ці справи мають велику перспективу у Європейському суді з прав людини, підкреслює Куйбіда. Також право порушують міліція і суди, коли притягують до відповідальності організаторів або учасників мирних зібрань за "несанкціоновані" мітинги.

Фахівець із судочинства каже, що в Україні заборонити мирне зібрання може лише суд: "Бачимо, суди не обізнані із європейськими стандартами, зокрема з рішеннями Європейського суду з прав людини, керівними принципами зі свободи мирних зібрань ОБСЄ, а можливо, свідомо їх ігнорують". Більшість судів, аж до вищого адміністративного, керуються указом президії СРСР та актами органів місцевого самоврядування, які обмежують свободу мирних зібрань.

Експерти дослідили підстави відмов

Куйбіда назвав Deutsche Welle перелік найпоширеніших підстав, через які суди забороняють зібрання. Через те, що вони мають відбуватися одночасно з офіційними заходами чи заходами інших організацій; коли є якісь вади у повідомленні про мирне зібрання; несвоєчасно подано повідомлення; доведеться обмежувати рух транспорту. Експерт заявляє, застосування таких підстав не узгоджується із євростандартами. Згідно з ними, не можуть бути заборонені навіть контрдемонстрації, тобто демонстрації учасників з протилежними поглядами, а повідомлення про зібрання подається органу влади, щоб він гарантував безпечне проведення заходу.

Через це чільною темою дискусії у Києві за участі експертів ОБСЄ і членів Венеціанської комісії є формування сприятливого законодавства для свободи мирних зібрань. Комісія зі зміцнення демократії та утвердження верховенства права при Президентові України ще у червні цього року схвалила новий проект закону "Про свободу мирних зібрань" та спрямувала його до Венеціанської Комісії Ради Європи. 14 жовтня Венеціанська Комісія разом із ОБСЄ схвалила спільний позитивний висновок щодо законопроекту.

Експерт Центру політико-правових реформ Куйбіда упевнений, що новий закон потрібен, якщо його ухвалять у редакції, яка відповідатиме європейським стандартам (право на контрдемонстрації, одночасні мирні зібрання, право на спонтанні мирні зібрання, обов’язок влади забезпечення безпеки учасників мирних зібрань тощо). "Цей закон має запобігати свавільним обмеженням свободи мирних зібрань і викорінити практику застосування радянських підходів. Головне, щоб його не спотворили у парламенті",- наголошує Роман Куйбіда.

Автор: Ольга Веснянка
Редактор: Захар Бутирський