Камені спотикання судової реформи Порошенка

Навесні наступного року в Україні може бути запущена судова реформа: президент Петро Порошенко вніс до Верховної Ради України законопроект "Про внесення змін до Конституції України (в частині правосуддя)". Якщо цей документ отримає схвальний висновок Конституційного суду, а депутати проголосують за нього протягом двох сесій, судова система в країні може відчутно змінитись наступного року, кажуть експерти. Більшість положень законопроекту уже схвалила Венеціанська комісія.

Позитивні зміни

"Цей законопроект знаковий. Він відсікає крайнощі, які пропонували: революційно звільнити увесь суддівський корпус чи провести суто косметичні зміни. Цей документ пропонує поступові, але глибокі зміни, які матимуть вплив на судову систему", - каже Ігор Когут, глава Лабораторії законодавчих ініціатив, член Конституційної комісії, яка готувала президенту цей законопроект. З ним погоджується заступник голови правління Центру політико-правових реформ, експерт Реанімаційного пакету реформ Роман Куйбіда.

За його словами, запропонований президентом документ дає можливості оновлення української системи судочинства через новий механізм оцінювання суддів. Цей механізм, каже Кубійда, має бути виписаний у додатковому законопроекті, оскільки у конституційних змінах Порошенка прописані тільки критерії проведення оцінювання суддів.Зокрема, суддям запропонують пройти переатестацію, яку проводитиме Вища рада правосуддя - новий орган, який має замінити теперішню Вищу кваліфікаційну комісію суддів та Раду суддів. Вища рада правосуддя формуватиметься переважно з самих суддів та двох представників від президента та парламенту. "Є ризик корпоратизації , але це європейський стандарт. Так судові системи працюють у Європі", - каже Куйбіда.

Окрім цього, за його словами, запропонований законопроект передбачає можливість реорганізації української судової системи, зокрема вищої її ланки. "Зараз у Конституції чітко визначено, як має виглядати судова систему порівнево: місцеві суди, апеляційні, вищі спеціалізовані, Верховний суд України. Запропоновані зміни такого не передбачають, що відкриває можливості об'єднати вищі спеціалізовані суди та Верховний суд, на чому вже давно наполягають експерти та рекомендує Венецанська комісія", - пояснює експерт. На переконання Романа Куйбіди, саме зміни "судової верхівки" потягнуть за собою кардинальні зміни у судах нижчих інстанцій.

Також у законопроекті передбачено запровадження конституційної скарги, яку зможе подати напряму до Конституційного суду людина, щодо якої в остаточному судовому рішенні в її справі, на її думку, застосований закон, що суперечить Конституції. "Якщо ця норма буде підтримана, то Конституційний суд може визнати неконституційним закон за скаргою простою людини", - наголошує Кубійда.

Половинчате виконання

Утім, щодо конституційного законопроекту у експертів є і застереження. Зокрема, у розділі щодо запровадження так званої адвокатської монополії на представництво у судах. Адже президент пропонує, аби інтереси людей у судах представляли виключно професійні адвокати, а не так як зараз - коли у цивільних та господарських справах інтереси сторін може представляти будь-яка особа, якій виповнилось 18 років. "Є ризик зменшення доступу до правосуддя, якщо у людини немає грошей на адвоката. Венеціанська комісія робила зауваження щодо цього", - каже представник Реанімаційного пакету реформ.

Окрім цього експертів непокоїть ще один пункт, у якому пропонується позбавити Верховну Раду права висловловлювати недовіру Генеральному прокуророві України, аби відправити його у відставку. "Цю норму рекомендувала включити Україні Венеціанська комісія, аби позбавити депутатів впливу на роботу генпрокурора. Однак рекомендації стосувалися не тільки його відставки, а й процедури призначення. Вона мала відбуватися через прозорий конкурс. Президент це проігнорував, і залишив собі право обирати і звільняти генпрокурора, позбавивши цього права парламент. Це половинчате виконання рекомендацій", - пояснює директор Центру політичних студій та аналітики Віктор Таран.

Експерти сходяться на тому, якщо ця норма залишиться у тому вигляді, як запропонував президент, то в Україні збережеться "маріонеткова генпрокуратура". "Саме ця норма може стати каменем спотикання у судовій реформі, яку запропонував президент. Адже у нинішнього парламенту висловлення недовіри - єдина можливість звільнити генпрокурора Шокіна", - каже Таран. Він прогнозує, що у Верховній Раді буде запекле протистояння щодо цього.

Хоча у цілому парламентські фракції підтримують президентський варіант змін до Конституції. "Цей законопроект менш проблематичний, аніж щодо децентралізації. У фракцій не було до нього особливих застережень", - наголошує представник Конституціної комісії Ігро Когут. Водночас він зауважує, що запропонований Петром Порошенком законопроект лише "задає фарватер" судовій реформі, а для її повноцінного запуску потрібно ще великий пакет законів для її запуску.