Польща проти Путіна
1 січня 2020 р.
Тон політичної дискусії в Польщі під завісу 2019 року визначили висловлювання Володимира Путіна та відповідь російському президентові, яку надав польський прем'єр Матеуш Моравецький. Близька до уряду Польщі телекомпанія TVP висвітлює її практично цілодобово, називаючи слова Путіна "негідними" і схвалюючи "чіткі формулювання" прем'єр-міністра.
Глава уряду Польщі заперечив російському президенту: "Путін багато разів брехав про Польщу і завжди робив це свідомо. У більшості випадків це відбувається, коли Москва - не в минулому, а тепер - відчуває міжнародний тиск, пов'язаний з її діяльністю".
Моравецький говорить про санкції США щодо спірного газогону "Північний потік-2", який прокладають між Росією та Німеччиною, рішення Всесвітнього антидопінгового агентства (WADA) відсторонити Росію від участі в найбільших міжнародних змаганнях на чотири роки, а також суперечку Москви й Мінська про постачання енергоносіїв. Путін хоче відвернути увагу від цих проблем, вважає Моравецький.
Російський президент серед іншого применшив значення договору про ненапад між нацистською Німеччиною і Радянським Союзом, також відомого як "пакт Молотова-Ріббентропа", учасники якого розділили Польщу між собою незадовго до початку Другої світової війни.
На думку Путіна, на Польщі лежить частина відповідальності за війну, її політичне керівництво проявляло антисемітизм, а Юзефа Липського, посла Польщі в нацистській Німеччині до 1939 року, він назвав "сволотою і антисемітської свинею". За деякими даними, Липський обіцяв Гітлеру спорудити йому пам'ятник у Варшаві за депортацію євреїв.
Після слів Путіна МЗС Польщі 27 грудня викликав посла Росії у Варшаві. А польський прем'єр 29 грудня виступив з процитованою вище заявою, погодженою з президентом Анджеєм Дудою. Моравецький, зокрема, наголосив, що найбільшою жертвою Сталіна став російський народ, який заслуговує на істину, і що "злочинців неприпустимо представляти жертвами".
Обурення Європи і США
Висловлювання Путіна обурили не тільки Польщу. Російський президент хоче "приховати частку відповідальності Радянського Союзу за вторгнення нацистської Німеччини до Польщі", заявив експерт німецької партії "Союз-90/Зелені" з питань Східної Європи Мануель Заррацін (Manuel Sarrazin). "Такою є чинна історична політика, яка, вочевидь, має на меті узаконити нинішню неоімперську політику Росії в Центральній Європі", - вважає він. А посол Німеччини в Польщі Рольф Нікель (Rolf Nikel) написав у мікроблозі Twitter: "СРСР разом з Німеччиною брав участь у жорстокому поділ Польщі".
"Дорогий президенте Путін, Гітлер і Сталін змовились, аби почати Другу світову війну. Це факт. Польща була жертвою цього жахливого конфлікту", - написала посолка США в Польщі Джорджетт Мосбахер у своєму Twitter.
"Неймовірно. Історичний ревізіонізм на стероїдах", - прокоментував ситуацію голова Американського єврейського комітету Девід Харріс.
Путіна критикують і в Росії. Дії Кремля та його версія історії визначаються 75-річчям закінчення війни, яке наближається, пише видання "Коммерсант".
Дні пам'яті з політичним забарвленням
"У Росії вже тривалий час має місце тенденція повернення до того, аби представляти історію так, як за часів сталінізму", - заявив DW депутат Європарламенту від правлячої у Польщі партії "Закон і справедливість" Косма Злотовський. Він переконаний, що Кремль робить це цілеспрямовано: "У Польщі саме у розпалі виборча кампанія (перед виборами президента, запланованими на травень. - Ред.). Путін з високим ступенем вірогідності прагне вплинути на неї. Він також хоче послабити зв'язки Польщі з її союзниками".
Однак не тільки Польща хоче довести Путіну істинність своєї версії історії. Він посварився і з чеським президентом Мілошем Земаном, який вважається дружньо налаштованим щодо Росії. Причиною тому був намір чеської влади запровадити день пам'яті жертв кривавого придушення Празької весни військами країн Організації Варшавського договору в 1968 році. МЗС Росії негайно розкритикував цей крок, "який розчаровує". Тепер Земан вивчає можливість не брати участь у травневих пам'ятних заходах в Росії з нагоди 75-річчя закінчення війни.
За словами прессекретаря Путіна, на даний момент той не планує приїжджати на січневі пам'ятні заходи, присвячені 75-річчю звільнення Червоною армією колишнього нацистського концтабору "Освенцім". Відмова Путіна може бути обумовлена тим, що польський уряд не запросив його на вересневі заходи з нагоди 80-ої річниці початку війни.
Історично напружені відносини
Друга світова війна означала не тільки вторгнення нацистської Німеччини у західну Польщу, а й вторгнення Радянського Союзу в її східні регіони лише через кілька тижнів. "Для покоління поляків, яке знайоме з тим часом територіального розділу, гіршим ворогом тоді була Росія, а не Німеччина", - наголошує польський історик Збігнєв Вознічка. Польсько-російські відносини і після війни були дружніми лише формально, а в багатьох питаннях зберігалася неприязнь.
Історичне примирення здавалося допустимим, коли Путін 7 квітня 2010 року зустрівся з тодішнім прем'єром Польщі Дональдом Туском у Катині, відомій як місце масових вбивств польської еліти органами НКВС.
Однак вже через три дні під Смоленськом розбився польський президентський авіалайнер з 96 пасажирами на борту, включно з главою держави Лехом Качинським. З того часу польсько-російські відносини перебувають у вкрай поганому стані без перспективи поліпшення, стверджує Злотовський. За його словами, висловлювання Путіна про Другу світову війну мають на меті завдати шкоди репутації Польщі в очах її західних партнерів, і меншою мірою стосуються самої республіки.
Російський президент використовує історичний ревізіонізм у стилі сталінської епохи, вважає Станіслав Жерко із Західного інституту в Познані. "Путін не тільки займається маніпуляцією; він спотворює факти і документи, а також просто бреше", - заявляє історик. "Я можу лише застерегти польських прихильників подібної історичної політики від наслідування Путіна. Неприпустимо, аби історична політика служила вихвалянню власної нації", - підсумовує він.