Сільське господарство: модернізація попри кризу
2 липня 2009 р.
Створений групою німецьких компаній, серед яких виробники сільськогосподарської техніки та міжнародні зернотрейдери, аграрний центр пропонує насамперед підвищення кваліфікації для робітників і керівників фермерських господарств. Для проведення курсів і семінарів засновники побудували на Київщині навчальний центр, відкрили залу для проведення міжнародних виставок сільськогосподарської техніки. На полях Німецького аграрного центру проходять практичні заняття, розповідає координатор проекту Гайнріх Шюле.
"На наших курсах йдеться про практичні проблеми сільськогосподарського виробництва – починаючи від нових технологій у захисті рослин або застосування добрив, закінчуючи експлуатацією і технічним обслуговуванням сільськогосподарської техніки. Приміром, в рамках підготовки до збору врожаю ми нещодавно провели курси для водіїв комбайнів та тракторів західного виробництва", - каже представник Німецького аграрного центру.
Високий інтерес серед фермерів
За словами Гайнріха Шюле, чимало українських фермерських господарств до початку кризи вклали гроші у модернізацію виробництва, зокрема у закупівлю сучасної імпортної техніки. Однак вже скоро фермери відчули, що без відповідної кваліфікації робітників використання дорогої техніки є проблематичним. "За перші півроку роботи центру в наших семінарах взяли участь більше шестиста українських фермерів. Це значно більше, ніж ми планували на цілий рік. З огляду на високий інтерес, ми розширили тематику наших заходів", - зауважує Шюле.
Попри проблеми з фінансуванням, які виникли у розпал економічної кризи, модернізація залишається пріоритетним завданням для сільського господарства. У сфері рослинництва цей процес може відбутися значно швидше, ніж у тваринництві, каже Гайнріх Шюле.
"Модернізація і інтенсифікація у сфері рослинництва дозволить збільшити виробництво майже удвічі. Гадаю, вже за 5-10 років Україна з її потенціалом у 40 мільйонів гектарів родючих земель відіграватиме провідну роль на аграрних ринках не лише Європи, але й світу", - каже координатор Німецького аграрного центру.
Шанси на європейському ринку
Значну роль у зміцненні позицій на міжнародних ринках, на думку Шюле, відіграватиме запровадження зони вільної торгівлі між Україною та Європейським союзом. Відповідні переговори, як очікується, розпочнуться вже до кінця нинішнього року.
Українські аграрії будуть конкурентоспроможними на європейському ринку, попри переваги, які отримують фермери з країн ЄС за рахунок значних субсидій, переконаний німецький експерт. За словами Гайнріха Шюле, українські виробники мають такі структурні переваги, як величезні посівні площі, яких не має більшість європейських конкурентів. Це знижує собівартість продукції.
Водночас, шлях до прилавків Німеччини або Швеції для української сільгосппродукції буде довгим, вважає Шюле."Не беручи до уваги проблеми експортної інфраструктури та способів виробництва, українські овочі або фрукти на сьогодні ще не відповідають уявленням споживачів у Західній Європі. У цьому підприємства на півдні Європи мають перевагу – багаторічний досвід. Українцям ще треба буде зрозуміти, що вирощувати треба не все, що росте, а саме те, чого хоче споживач і в якому вигляді", - зауважує німецький експерт.
Отримання «біо»-сертифікатів
На європейському ринку, за словами Гайнріха Шюле, дедалі більшим стає так званий «біо»-сегмент. Йдеться про продукцію, вирощену згідно з вимогами Європейського союзу щодо екологічної чистоти. Зокрема, позначку «біо» отримує продукція, вирощена з використанням лише натуральних добрив, без застосування високотоксичних хімікатів для боротьби зі шкідниками.
Низка підприємств на півдні України вже отримала від інститутів країн ЄС сертифікати, які підтверджують екологічність продукції за європейськими стандартами. Це дозволило українським фермерам постачати до Європейського союзу овочі, фрукти, а також натуральні комбікорми. Але бути «біо»-виробником непросто: контролюючі органи Євросоюзу регулярно перевіряють господарства за десятками критеріїв.
Натомість в Україні попит на «біо»-продукцію зростатиме дуже повільно, а саме – відповідно до зростання рівня життя, прогнозує Гайнріх Шюле. Адже продукти «біо» зазвичай значно дорожчі за «звичайні».
Автор: Євген Тейзе
Редактор: Тетяна Бондаренко