Теракти у Парижі та ситуація з безпекою у Німеччині

Після шоку, гніву та трауру у зв’язку із загибеллю 12 осіб під час теракту у французькому сатиричному журналі Charlie Hebdo та ще чотирьох заручників - у паризькому кошерному магазині відчуття незахищеності охоплює Німеччину. Деякі газети посилили свої заходи безпеки. Поліція збільшила присутність своїх співробіників біля редакцій, які останнім часом передруковували карикатури Charlie Hebdo.

При цьому, за даними органів держбезпеки, після інцидентів у Франції ситуація з терористичними загрозами у Німеччині не змінилася: вони й надалі оцінюються як "теоретично високі". Ознак конкретних планів нападів немає.

Абсолютна впевненість неможлива

Від таких нападів, які стались у Парижі, навряд чи можна захиститися, пояснює кримінолог Андреас Армборст з Університету Лідса. "Допоки є терористи, готові до таких вчинків, вони завжди знайдуть у вільному суспільстві можливість вчинити такий грубий напад", - дійшов невтішного висновку у розмові з DW Армборст.

До цього часу в Німеччині стався лише один ісламістський напад зі смертельними наслідками: у березні 2011 року косівський албанець в аеропорту Франкфурта-на-Майні застрелив двох американських солдатів. Однак мали місце ще кілька замахів, які або зазнали невдачі, або були зірвані. Ризик зростає так само, як зростає ісламістське середовище. Особливо високий наплив у Німеччині має група консервативно орієнтованих салафістів. Їхня кількість протягом останніх трьох років подвоїлася і складає на сьогодні сім тисяч осіб. Особливо небезпечними, за оцінками експертів з безпеки, є ті, хто повернулися з зон бойових дій в Іраку та Сирії. За офіційними даними, з території так званої "Ісламської держави" прибули близько 600 радикальних ісламістів. Деякі оглядачі, такі як берлінський психолог та експерт з ісламу Ахмад Мансур, заявляють, що на громадянську війну в Сирії відправились від 1500 до 2000 німецьких джихадистів. Близько 180 з них за цей час знову повернулися до Німеччини.

Три групи поверненців з Сирії

Дослідник радикалів Петер Нойманн з Лондонського Kings College розрізняє три групи поверненців, яких треба по-різному сприймати і з якими - по-різному обходитись. За його оцінками, приблизно 10 відсотків з них становлять ті, які є по-справжньому небезпечними і після свого повернення прагнуть активізувати терористичну діяльність. "Це ті люди, від яких суспільство повинно убезпечитись. Частину з них треба притягати до кримінальної відповідальності та ув'язнювати", - наголошує експерт. Другу групу, за оцінками Нойманна, становлять травматизовані особи, які потребують допомоги психолога або навіть психіатра. І третя група, каже лондонський дослідник, це ті, хто повертається із Сирії "без ілюзій".

Один з двох братів алжирського походження, які вчинили теракт у виданні Charlie Hebdo, був найманцем джихадистів у Іраку. За це у 2008 році він був засуджений до трьох років ув'язнення, але звільнений через 18 місяців. Утім, його поглядів цей факт не змінив. Часто місце позбавлення волі є місцем ще більшої радикалізації поглядів, пояснює експерт з питань безпеки з Лондона Рафаело Пантуччі. "Проблема радикалізації у в'язниці є дуже гострою. Часто ми бачимо, що особи, які потрапляють за ґрати ненадовго, радикалізують там інших. Або що засуджені, які відбувають покарання за інші злочини, зустрічають там радикалів та проникаються їхньою ідеологією", - пояснює Пантуччі.

Небезпека наслідувачів

Пантуччі, який є директором міжнародних програм Royal United Services Institut (RUSI), вбачає найбільшу небезпеку паризьких терактів у тому, що їх можуть наслідувати. "Деякі намагатимуться скопіювати учинене", - каже Пантуччі. У соцмережах напад на Charlie Hebdo серед радикальних мусульман викликав овації. У Twitter злочинців називають героями. Також і екстремістське угруповання "Ісламська держава" використовує кровопролиття у Парижі з метою пропаганди.

Пантуччі вважає, що правоохоронці нині вимушені ще раз перевірити усіх, хто вважається радикалізованим або схильним до радикалізму, але поки що не перетнув межу: "Нині виникає проблема, що їх треба перевірити і встановити напевно, що вони не озброїлись", - пояснює експерт.

У Німеччині служби безпеки вважають тими, хто становить загрозу, близько 260 осіб. Саме вони є схильними до вчинення терактів. Для того, щоб ретельно перевірити усіх, потрібна велика кількість персоналу. Саме тому цих осіб розділяють на кілька категорій, щодо кожної з яких вживатимуться певні види заходів.

Однак, помилитись або недобачити можна дуже просто - і це засвідчують теракти у Парижі: за словами міністра внутрішніх справ Франції, обидва брати перебували "під ковпаком" - однак спецслужби так і не виявили, що ті готуються до теракту такого масштабу.