Тиждень моди в Парижі: не для простих смертних

Париж - це елегантність та ексклюзивний шик жінок, які, танцюючи, йдуть на каблуках Єлисейськими полями. Париж приваблює багатьох, адже це центр світу моди. Haute Couture (або висока мода) має тут давні традиції. Двічі на рік видатні бренди - від Versace до Chanel - представляють у французькій столиці свої нові колекції. Висока мода - це індивідуальний крій та високий рівень ручної роботи. Над однією екстравагантною сукнею від Chanel 15 швачок працювали майже 30 днів.

На перший цього року тиждень високої моди (24-28 січня), як завжди, запрошує Федерація французьких кутюр'є - Fédération française de la couture. Цю професійну організацію було створено 1973 року на основі її попередниці - Chambre Syndicale de la Haute Couture, і вона уважно стежить за тим, хто може належати до обраного кола дизайнерів високої моди, а хто ні.

Критерії суворі, і рік за роком будинки моди повинні наново підтверджувати свій статус. У 2015 році до списку обраних потрапили тільки 12 дизайнерів. Їхні творіння повинні бути унікальними, пошитими вручну на індивідуальне замовлення. В ательє дизайнера мають працювати щонайменше 15 кравців або швачок. На покази у січні та липні будинок моди має підготувати 35 моделей як повсякденного, так і вечірнього одягу. Не менш важливою є вимога, що штаб-квартира підприємства має бути у Парижі. Втім, у випадку з міланськими будинками моди Versace та Giorgio Armani з цього правила зробили виняток, але їм доводиться миритися зі статусом просто гостей показу.

Засновник Haute Couture

Це мало хто знає, але засновником мистецтва високої моди був зовсім не француз, а британець Чарльз Фредерік Ворт. У віці 13 років він почав вчитися торгівлі тканинами. На ідеї власних творінь його надихнули портрети у Національній галереї. Сукні, які він пошив для своєї дружини Марії, викликали інтерес багатьох клієнтів. У 1851 році за свої моделі Ворт отримав золоту медаль на першій Всесвітній виставці у Лондоні. Через чотири роки на Всесвітній виставці у Парижі він теж здобув перший приз.

У 1858 році Ворт відкрив у французькій столиці на Рю де ля Пе свій власний будинок моди, де він створював вечірні сукні зі срібного тюлю та блискіток, які він також прикрашав сердечками або ромашками. Серед його клієнтів швидко з'явилися аристократи. У дизайнера замовляли одяг австрійська імператриця Єлизавета (відома як Сіссі) та британська королева Вікторія, а також акторка Сара Бернар. 1870 року на Ворта працювали понад 1200 швачок.

Чотири рази на рік він влаштовував покази своїх нових моделей, а потім клієнтки могли замовити уподобану сукню по своїй фігурі та вибрати тканину, з якої її буде пошито. Це було новинкою, тому що раніше дизайнер робив сукню суто на індивідуальне замовлення, враховуючи побажання клієнтки. Сукні Ворта були надзвичайно дорогими, і дозволити їх собі могли тільки найбагатші дами - у цьому сенсі у світі високої моди донині нічого не змінилося.

Більше жодних худющих моделей на подіумі

Останніми роками високу моду часто критикують. З одного боку, вона, на відміну від індустрії масової моди готового одягу, залишається забавкою небагатьох обраних, з іншого ж, моделі на подіуму справляють враження хворих на анорексію. У Франції вважають, що це поганий приклад для молодих жінок і не збираються цього більше терпіти. Тому в грудні 2015 року парламент країни прийняв закон, який заборонив появу виснажених дівчат на подіумі. Тепер моделі повинні пред'являти перед показом довідку від лікаря. Ті, кого лікар визнає занадто худими, не зможуть презентувати сукні від найвідоміших у світі дизайнерів.

Залишається питання, хто ж купує цей екстравагантний одяг. Будинки високої моди зазвичай не розголошують імена своїх клієнтів. Не викликає сумнівів те, що в світі є лише кількасот супербагатих покупців, які регулярно купують творіння кутюр’є.