Коли торговельний конфлікт стає торговельною війною?

Після того, як президент США запровадив санкції щодо європейської сталі та алюмінію, а також низки товарів з Китаю, а ЄС і КНР заявили про заходи у відповідь, ЗМІ не втомлюються повідомляти про наближення торговельної війні. А коли Дональд Трамп погрозив ввести додаткові виплати й щодо європейських автомобілів, передусім німецьких, окремі журналісти написали, що торговельну війну між ЄС і США можна вважати реальністю. Наскільки це відповідає дійсності, і що розуміють під торговельними війнами експерти?

"Торговельна війна": тлумачення словника та економістів

Поняття "торговельна війна" словник визначає як ситуацію, в якій країни намагаються завдати шкоди обопільній торгівлі, наприклад, шляхом введення мит, спеціальних тарифів, квот або прямих заборон на імпорт з іншої країни.

Якщо слідувати цьому визначенню, то запровадження США з 1 червня 2018 року мита на вироби зі сталі та алюмінію для виробників з Європи і наступні відповідні мита Євросоюзу на американські товари на загальну суму 2,8 мільярда євро є очевидними показниками початку торговельної війни. Так само як і чинні від 6 липня американські 25-відсоткові мита на продукцію з Китаю на загальну суму 34 мільярди доларів, і введені Китаєм у відповідь на це 25-відсоткові мита на 659 товарів із США вартістю 43 мільярди євро.

Економісти, однак, вважають, що про торговельну війну говорити зарано. Вони схиляються до поняття "торговельна суперечка/конфлікт", що може проходити в кілька етапів. І лише після багаторазової ескалації протистояння, коли запроваджуватимуться дедалі нові й ще більш жорсткі мита й чергові контрсанкції, можна буде, на їхню думку, говорити про торговельну війну.

Торговельна війна та політика

"Коли після безперервної низки запроваджених мит відносини між країнами погіршуються настільки, що вони взагалі відмовляються від будь-якої форми співпраці, це і є торговельна війна", - вважає економіст Гайнер Фляссбек (Heiner Flassbeck), в минулому провідний експерт Конференції ООН з торгівлі і розвитку (ЮНКТАД) - структури при Генасамблеї ООН, що відповідає за прискорення торговельного та економічного розвитку.

Деякі економісти взагалі намагаються уникати формулювання "торговельна війна". "На мій погляд, важливіше розуміти,чи продовжує система торгівлі працювати за загальновизнаними правилами, чи торгівля та інвестиції змінюються під впливом політики сили", - переконаний Стівен Вулкок, керівник відділу міжнародної торговельної політики в Лондонській школі економіки.

На його думку, Трамп готовий використовувати вплив США для того, щоб змінити умови чинних угод або й геть відмовитися від них. "Коли хтось використовує свою владу, щоб змінити баланс торговельних відносин, це ставить під загрозу всю систему, що базується на певних правилах", - наголошує Вулкок.

Що може зробити СОТ?

Правила міжнародної торгівлі встановлює Світова організація торгівлі (СОТ). На підставі Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (ГААТ), укладеної незабаром після закінчення Другої світової війни, і за допомогою єдиних для всіх правил СОТ намагається запобігти ситуації, коли торговельна суперечка перетворюється на протекціонізм чи переростає в збройний конфлікт. Останньому вже були приклади в історії.

У відповідь на запит DW у СОТ повідомили, що в організації немає окремого визначення поняття "торговельна війна". Тим не менш, говорячи про поточні торговельні конфлікти США-ЄС та США-Китай, глава СОТ Роберто Азеведо попередив про загрозу для світового економічного зростання. "Якщо б мита раптом знову піднялися до того рівня, який існував до створення глобальної системи торгівлі, це призвело б до зменшення світового обсягу торгівлі на 60 відсотків і падіння світового ВВП на 2,4 відсотка", - зазначив він.

На думку глави СОТ, наслідки такої ситуації були б набагато серйознішими, аніж після кризи 2007-2008 років, і суттєво знизили рівень життя людей в усьому світі.

Американська історія і санкції

Щоб зрозуміти, що від запровадження мита на закордонні товари США постраждають не менше за інших, Дональдові Трампу варто було б звернутися до новітньої історії країни. Після краху на американській фондовій біржі 1930 року Конгрес ухвалив так званий закон Смута-Хоулі. За ним піднімалися ставки мит на понад 20 тисяч імпортованих товарів. Це призвело до того, що мита на ввезені до США товари досягли рекордного рівня. Європейці змушені були до заходів у відповідь, що негативно позначилося на всесвітній торгівлі та призвело до світової економічної кризи.

Утім, Трамп виявився глухим до закликів американських економістів не повторювати помилок минулого. Більше того, з часом його загрози стали звучати дедалі голосніше. Тепер він погрожує заборонити китайським інвесторам купувати американські технологічні компанії, а європейським і німецьким виробникам пообіцяв запровадити 20-відсоткові ввізні мита на автомобілі з ЄС. Пекін, Берлін і Брюссель мають намір захищати власні інтереси, а тому подальша ескалація торгового конфлікту не виключена.

Критики Трампа кажуть, що він ігнорує правила міжнародної системи торгівлі, розроблені СОТ і єдині для всіх. А от експерт-правник з Університету Мюнстера Ганс-Міхаель Вольфґанґ (Hans-Michael Wolffgang) вважає, що Вашингтон не порушує правила СОТ. "21-а стаття Генеральної угоди з торгівлі та тарифів дозволяє вводити мита на ввезення з міркувань національної безпеки. І це той самий аргумент, який використовують США", - зазначає Вольфґанґ.

Питання лише в тому, чи справді Трамп намагається захистити важливі з точки зору національної безпеки ключові галузі американської промисловості? Багато спостерігачів вважають, що введення мит президент США розглядає як засіб тиску на важливих торговельних партнерів Америки з метою примусити їх піти на поступки.

Мета Трампа - ослаблення СОТ

Крім того, експерти припускають, що своїми діями Трамп цілеспрямовано підриває авторитет Світової організації торгівлі. Адміністрація Трампа вже заблокувала призначення суддів до Апеляційного суду СОТ. Через демарш Білого дому судові процеси затягуються і страждає імідж СОТ як незалежного арбітра в міжнародних торговельних суперечках. "Я можу тільки сподіватися, що США вчасно усвідомлять, що обрали неправильний курс, і своєчасно його змінять", - наголошує німецький економіст Фляссбек.

За його словами, "ніхто точно не знає, які наслідки матиме запровадження американських мит, у тому числі і для США". "Сьогодні торговельні потоки переплетені один з одним набагато щільніше, аніж у 30-ті роки минулого століття, - говорить він. - Ні Вашингтону, ні Пекіну, ні Брюсселю не потрібна торговельна війна, однак усі вони - на шляху до неї".