Тіньова економіка України: рух до світла, попри проблеми

У міністерстві економічного розвитку і торгівлі України впевнені - тіньова економіка демонструє чітку тенденцію до зменшення. Так, згідно із даними відомства, в першому кварталі поточного року обсяг економіки країни, яка працює в "тіні", зменшився до 33 відсотків від ВВП, тобто на чотири відсотки у порівнянні із аналогічним періодом попереднього року.

В опублікованому міністерством звіті зазначається - цьому процесу сприяє одразу низка факторів, серед яких збереження макроекономічної стабільності, зростання доходів населення та "зміцнення інвестиційної складової економічного зростання" на тлі позитивних очікувань бізнесу. У відомстві додають - динаміка детінізації могла бути й кращою, якби не "невирішені проблеми", що негативно позначаються на розвитку економіки в цілому. Серед них згадується і "наявність непідконтрольних владі територій, утворених у ході військової агресії на території країни".

Та, попри це, згідно із документом, позитивна тенденція зберігається протягом декількох років. З 2014 року, коли частка тіньової економіки сягала найбільшого за останні роки значення - 43 відсотка від ВВП - вона поступово зменшувалася щорічно, втративши на сьогодні майже 10 відсотків від "кризового" показника.

Незручне порівняння

Щоправда, ці дані викликають оптимізм, лише якщо не порівнювати обсяги тіньової економіки України з іншими державами. Так, проведене для Міжнародного валютного фонду дослідження економістів Леандро Медіни з африканського департаменту МВФ та Фрідріха Шнайдера з Університету Кеплера у Лінці свідчить - ситуація із економічною "тінню" в Україні є досить тривожною не лише у порівнянні із сусідніми країнами, але й загалом у світі.

У звіті, що було опубліковано на сайті МВФ цього року, зазначається, що у період з 1991 по 2015 рік український тіньовий сектор в середньому становив 44,8 відсотка, а станом на 2015 рік, який поки є останнім звітним періодом, він сягав показника у 42,9 відсотка. Також документ свідчить, що у 2015 році навіть такі країни, як Російська Федерація та Молдова, мали менший розмір тіньового сектору, ніж Україна - 33,7 та 39,7 відсотка відповідно.

Різниця із країнами ЄС, навіть на його східних кордонах, ще більш разюча. Так, у Польщі, Литві та Латвії цей показник становив менше 17 відсотків. Лідери ж рейтингу, такі як Швейцарія та Сполучені Штати, мають лише по сім відсотків економіки у "тіні". Водночас Україна є набагато ближчою до Ліберії та Сальвадору із показниками у 43,7 та 42,6 відсотка.

Косметичне покращення

За словами економіста Міжнародного центру перспективних досліджень Василя Поворозника, підстави говорити про певні успіхи детінізації української економіки дійсно є. Йдеться, передусім, про макроекономічні причини цього процесу. "Це фінансова стабілізація, певне зростання ВВП, відносно стабільна інфляція", - перелічує Поворозник. Він нагадує, що суб'єкти економічних відносин схильні використовувати перехід у "тінь" в періоди економічної нестабільності. Оскільки зараз економіка України стабілізувалася, це призвело до повернення в легальне поле тих, хто використовував тіньовий сектор задля мінімізації ризиків.

Втім, базові проблеми, що змушують українських підприємців залишатися у тіні, так і не були вирішені, додає Поворозник. За його словами, досі не відбулося суттєвих змін в системі адміністрування податків, відсутнє належне спонукання до виконання підприємствами податкових зобов'язань. Зміни в регуляторному середовищі, що відбуваються після 2014 року, мають незадовільні темпи, що, на додачу, лише знижуються із часом, додає експерт. "Чи з'явилися мотиви вести легально бізнес? Тих змін, що були, для цього недостатньо", - підсумовує експерт, пояснюючи разючу різницю з тіньовим сектором інших країн.

Корупція та війна

На проблеми із податковою системою України вказує і виконавчий директор Економічного дискусійного клубу Олег Пендзин. За його словами, сплата податків в Україні є заплутаним та важким процесом. Слова економіста підтверджують і дані рейтингу Doing Business за 2018 рік від Світового банку, згідно з яким українські підприємці витрачають на сплату податків понад 327 годин на рік. Для порівняння - у європейського лідера рейтингу Естонії на це витрачають 50 годин на рік. "Якщо у вас податкова система є простою і зрозумілою, а самі податки не є обтяжливими, тоді не платити податки дорожче, ніж ухилятися від їхньої сплати, а тіньова економіка буде низькою", - пояснює Пендзин.

За словами одного з авторів дослідження МВФ Фрідріха Шнайдера, ще однією причиною, що штовхає підприємців у тінь, є корупція. "Тіньова економіка - це інструмент бізнесу, аби звільнити себе від корупції та тиску влади", - відзначає економіст. Щоправда, додає він, в українське рівняння тіньової економіки варто додати фактор війни, в якій де-факто перебуває держава. Але списувати все на конфлікт також не варто - й до 2014 року дослідження Шнайдера показували, що в Україні - один з найвищих рівнів тіньової економіки у Європі, який, як і зараз, випереджала лише Грузія.