У Вроцлаві на Януковича чекає не лише свято…

Загалом вроцлавці були нівроку збентежені, побачивши в своєму місті кілька місяців тому афіші із анонсом програми святкування 200-ліття, про що розповіли Deutsche Welle польські журналісти. Адже ще доволі свіжим у пам’яті було святкування 300-ліття Вроцлавського університету, яке відбулося 2002 року. Тому представникам вишу та батькам міста довелося чіткіше пояснити. Так, університет, а точніше Леопольдинську Академію було закладено ще 1702 року. Але лише 1811 року кайзер Фрідріх-Вілгельм ІІ об’єднав Академію з Університетом Віадріна, що у Франкфурті-на-Одері, і таким чином було створено перший державний виш у Вроцлаві. Тому справедливо святкувати обидві дати.

Щобільше, один з організаторів святкування, професор Марцін Ожеховський стверджує, що за певних умов можна було б святкувати і півтисячолітній ювілей Університету. «Адже ще 1505 року чеський король Владислав II Ягелончик надіслав прохання Папі Римському прохання про створення Університету у Вроцлаві. Адже всі необхідні передумови, зокрема й наукові кадри, тут були. Проте глава Ватикану згоди на це не дав», - розповів професор Ожеховський.

Але й це ще не все. Цікаво, що професорсько-викладацький і студентський актив Вроцлавського університету вшановують ще одну дату в його історії, а саме – 15 листопада 1945 року. Саме цього дня у виші розпочалося викладання польською мовою. Цьому передувала поразка Німеччини у Другій світовій війні та перехід Нижньої Сілезії з її столицею Вроцлавом до тоді ще Польської Народної Республіки.

Український чинник

Те, що чинний ректор Вроцлавського університету Марек Боярський запросив на ювілейне святкування президентів України й Німеччини, спричинене не лише близьким сусідством держав. «Якщо причетність Німеччини до Вроцлавського університету є більш-менш очевидною, то український чинник вимагає певного пояснення, заглиблення у недалеку історію, – розповідає Марцін Ожеховський. – Адже майже зразу по закінченню війни до Вроцлава з уже українського Львова переїхала велика група науковців і викладачів. Прибув і ректор Львівського університету імені Яна-Казимира Станіслав Кульчинський. Саме він і став першим повоєнним ректором Вроцлавського університету».

Відомий львівський історик Василь Расевич, розповідаючи Deutsche Welle про Львів у 1945 році, зазначив, що до Вроцлава переїздили не лише окремі поляки чи польські родини, перебиралися цілі інституції. «Варто згадати хоча б переїзд зі Львова до Вроцлава знаменитої бібліотеки Ossolineum, цілих кафедр Львівського університету», - каже Расевич.

Доведеться відповідати й на незручні запитання

Отже з підставами запрошення до Вроцлава саме цих глав держав зрозуміло. Яким чином Україна зможе скористатися з такої зустрічі? У цьому контексті не варто забувати, що Польща зараз головує у Раді Європейського Союзу. Тому розмова Януковича з Коморовським про перспективи укладення Угоди про асоціацію між Україною та Євросоюзом (а таку розмову, за запевненнями прес-служби глави української держави, заплановано), могла б стати напрочуд корисною для Києва напередодні грудневого саміту Україна-ЄС.

Водночас, як зазначив на недавній прес-конференції екс-президент Польщі Александр Кваснєвський, Янукович повинен бути готовим і до незручних запитань, зокрема, щодо суду над Юлією Тимошенко. «Влада в Києві має два варіанти: або звільнення Юлії Тимошенко і підписання угоди про асоціацію з ЄС, або подальше ув’язнення екс-прем’єра, яке спричинить фіаско грудневого саміту», – цитують польські ЗМІ слова екс-президента.

Автор: Петро Гординський
Редактор: Володимир Медяний