Судовий процес у справі нападу на ромів
14 березня 2019 р.
У залі суду людей було негусто - неповнолітні обвинувачені, їхні батьки та адвокати. В очікуванні початку засідання підлітки, які перебувають під домашнім арештом, перемовлялися й жартували, їхні батьки сиділи мовчки, опустивши очі. Ще двох підозрюваних до зали привів конвой, оскільки вони перебувають під вартою. Серед них і 20-річний Андрій Тичка, якому закидають організацію нападу. У Сихівському районному суді Львова розпочинається суд у справі нападу на табір ромів і вбивства, скоєному в ніч на 24 червня 2018 року поблизу Львова.
На перше судове засідання приїхали й потерпілі - четверо ромів з Закарпаття, які були в таборі під час нападу. Серед них - Ібоя Рац, дружина загиблого Давида Попа. Коли вона зайшла до зали суду й побачила нападників, жінка не могла втримати сльози. "Я не можу цього забути. Як вони нападали, кричали… У мене був чоловік, молодий, хороший… А тепер - нема", - сказала Ібоя Рац згодом у розмові з DW. Ібоя Рац згадує, як разом з чоловіком й іншими родичами торік приїхали до Львова на заробітки. Збирали папір, металобрухт, сортували й здавали в пункти прийому.
Напад став шоком для ромів. Вони повернулись до рідного села на Закарпатті й тепер бояться кудись виїжджати. Як повідомив адвокат Дмитро Швець, для приїзду потерпілих на процес до Львова довелось подбати про додаткові для них заходи безпеки.
У закритому режимі
Загалом у справі про напад на табір ромів фігурують 14 підозрюваних. Але обвинувальний акт розділили на два провадження - в залежності від готовності всіх експертиз.
"Сьогодні в нас перше судове засідання, де оголошується обвинувальний акт і встановлюється порядок дослідження доказів", - пояснив Юрій Матлах, заступник начальника відділу ювенальної юстиції Львівської обласної прокуратури. Але журналістів попросили залишити залу суду, оскільки розгляд справи вирішили проводити в закритому режимі, мотивуючи тим, що судять неповнолітніх.
Підозрюваних звинувачують за кількома статтями: умисному заподіянні смерті іншій людині за попередньою змовою групою осіб, а також у хуліганстві, вчиненому групою осіб. Крім того, підозрюваного в організації нападу звинувачують у втягненні неповнолітніх у злочинну діяльність. Як повідомлялось раніше, підозрювані у нападі на ромів належали до незареєстрованої радикальної організації "Зла і твереза молодь". Після нападу на табір ромів угруповання всі свої акаунти в соцмережах видалило.
Найбільший термін загрожує Андрію Тичці. Його може чекати навіть максимальне покарання - довічне ув'язнення. Двом його неповнолітнім спільникам, яким також висувають статтю про вбивство, максимально загрожує 15 років. Адвокат потерпілих Дмитро Швець повідомив, що його підопічні вимагатимуть ще й компенсацію за моральну шкоду обсягом три мільйони 800 тисяч гривень, які розділять між усіма постраждалими.
Іван Яцишин, адвокат Тички, сподівається, що зможе довести, що його підзахисний заслуговує м'якшого покарання. "Я не буду розкривати свою аргументацію. Судове засідання - закрите, тому я про це говорити не стану. Але однозначно заявляю, що зі стороною обвинувачення я не погоджуюсь", - сказав він.
Лише звичайне хуліганство?
Водночас у звинуваченнях немає закидів щодо ксенофобії. В прокуратурі пояснюють це тим, що не знайшли потрібних доказів. "Їх згуртували в цій організації під гаслами боротьби за здоровий спосіб життя, проти алкоголізму, наркоманії. Ні в агітаційній літературі, ні в слідах в інтернеті, які вони залишили, ми не знайшли доказів, які би вказували на расову чи національну ненависть", - пояснив представник Львівської обласної прокуратури Володимир Телепко.
Те, що напад на табір ромів розглядають лише, як звичайне хуліганство, за словами правозахисника Олега Мартиненка з Гельсінської спілки з прав людини, звичайна для України практика, успадкована з міліції. Так роблять, щоб не "псувати" статистику, зауважив він. Мартиненко вважає, що відсутність звинуваченні у національній ворожнечі більше вплине на репутацію України в цілому, ніж на представників меншин.
"Санкції за хуліганство вони більш важчі за покаранням, тому відчуття справедливості у потерпілих може не постраждати. Тобто, обвинувачені отримають свій термін. Інша справа, що якщо це не буде відображатися в судовій статистиці держави, то це згодом не буде спонукати органи судової влади, прокуратури і громадськість звертати увагу на те, що в нас існують злочини на ґрунті національної ворожнечі", - пояснив він.