Корупційний звіт
18 квітня 2012 р.Україна вперше склала та оприлюднила офіційний звіт про стан корупції в країні за 2011 рік. Такий документ державні органи зобов’язані оприлюднювати щорічно, відповідно до закону про протидію корупції, який набрав чинності торік. Перший звіт викликав великий резонанс у суспільстві. На інтернет-форумах та у соцмережах люди обговорюють, що чи не вперше держава офіційно визнала існування корупції у суспільно важливих сферах: у медицині, судах, в освіті, в органах влади, зокрема при влаштуванні туди на роботу.
Освіта поза конкуренцією
Корупцію у сфері освіти у мін’юсті визнали однією з найбільш поширених. Адже батьки змушені «неофіційно» платити за навчання своєї дитини в навчальних закладах від шестисот до шести тисяч гривень на місяць. Директор експертної групи «Центр тестових технологій та моніторингу якості освіти» Ігор Лікарчук пояснює це тим, що тепер при вступі до вищого навчального закладу випускникам зараховують не тільки бал загального оцінювання, а й середній бал атестату. «Це суттєвий корупційногенний чинник. Вже зараз черги батьків стоять до директорів шкіл, аби цей середній бал у їхніх дітей був вищим. І зрозуміло, що ставлять його не за красиві очі», - прокоментував Deutsche Welle Ігор Лікарчук. Також, на його думку, корупцію в освіті «породжує» низька зарплатня вчителів та викладачів. Подекуди у регіонах оплата праці вчителів не перевищує двох тисяч гривень, наголошує експерт.
Звіт про «багатьох маленьких корупціонерів»
Автори звіту стверджують, що українські правоохоронні органи активно борються з корупціонерами. В 2011 році органи прокуратури та МВС виявили близько 17 тисяч посадових злочинів. Це на 25% більше, а ніж у 2010 році, зазначено у документі. Втім, найбільша увага правоохоронців прикута до органів місцевого самоврядування, до своїх колег з правоохоронних структур та податківців. Найбільше посадовців до кримінальної відповідальності притягнуто саме у цих сферах. Народні депутати або урядовці у корупційних діях у 2011 році «не помічені». Проти них не порушено жодної кримінальної справи щодо корупційних діянь, йдеться у звіті.
Документ міністерства юстиції не містить інформації про те, чи реагували правоохоронні органи на численні журналістські розслідування, в яких йдеться про можливі корупційні дії урядовців або президента. Не мав жодних наслідків і нещодавній корупційний скандал у Верховній Раді. Генеральна прокуратура відмовилася розглядати заяву про скоєння злочину від депутата «Батьківщини» Романа Забзалюка, який стверджує, що отримав 450 тисяч доларів за зміну фракційної приналежності.
З прицілом на допомогу
У міністерстві юстиції певні, що звіт допоможе визначити «куди країні рухатися далі». «Держава вперше наочно побачила де у неї тонко, де рветься. Тому що просто казати про корупцію і не розуміти тенденції, систему, то як можна з цим боротися?!», - прокоментували Deutsche Welle у міністерства юстиції. За словами представника міністерства, після детального аналізу стану корупції, Україна розраховує на нову фінансову допомогу з міжнародних структур для боротьби з корупцією, яку «тепер можна більш ефективно використовувати там, де є проблеми».