У Раді Європи закликають розслідувати злочини на Донбасі

Дебати "Криза в Україні", які відбулися у середу, 1 жовтня, у ході сесії ПАРЄ у Страсбурзі, тривали більше двох годин і зібрали майже повну залу. Якщо минулі дебати з українського питання, які відбулися у ході літньої сесії, точилися довкола агресивних дій Росії проти України, то нині акценти помітно змістилися на гуманітарний аспект та наслідки збройного конфлікту на Сході України, а також - на внутрішньополітичні труднощі, із якими зіштовхнулась українська влада.

Цього разу набагато гучніше звучали голоси депутатів від групи "Об’єднані ліві" з Німеччини та Молдови, які звинувачували українську владу у гальмуванні розслідування Одеської трагедії. Скаржилися на збитки від політики санкцій ЄС проти Росії і називали її неефективною депутати із Австрії, Угорщини, Словаччини та Кіпру.

Реформи в Україні - життєво важливі

"Кровопролиття на Донбасі триває, іноземна держава веде військову агресію проти України, втручаючись у її внутрішні справи", - заявив головний доповідач на дебатах, глава Моніторингового комітету ПАРЄ австрієць Штефан Шеннах. За його словами, сьогодні Росія втратили довіру міжнародної спільнота і поновить її лише тоді, коли виведе війська з території України.

Депутат вважає, що Рада Європи (РЄ) не може змиритися з ситуацією, коли "одна країна-член РЄ направляє свої збройні сили, щоб порушити суверенітет та територіальну цілісність іншої країни-члена РЄ". Проте Штефан Шеннах зазначив, що в Україні "існують внутрішні фактори, які сприяли цій інтервенції". На його думку, це "недостатня чіткість у функціонування державних установ, корупція, боротьба між інтересами олігархів".

Політик вважає, що для стабілізації ситуації на Сході України необхідні "довготривале припинення вогню, повне виведення іноземних військ паралельно із налагодження інтенсивного діалогу всередині країни між політичними партіями, представниками громадянського суспільства, регіонів і національних меншин". Він також висловив занепокоєння гуманітарною ситуацією у зоні конфлікту на Донбасі, яка надалі погіршуватиметься, бо "зима вже не за горами".

Дієвий засіб від пропаганди

За словами доповідачки з питань України від Моніторингового комітету Майліс Репс, у сесійній залі ПАРЄ "не залишилося людей, які сумніваються у факті присутності російської армії в Україні". Вона переконана, що, окрім пошуку "мирного рішення для конфлікту на Донбасі", українська влада має сконцентруватися на проведенні реформ у державі, зокрема, законодавчої, що сприяло б відновленню громадського порядку і довіри до влади. "Якщо держава має сильну внутрішню систему, тоді навіть російська пропаганда не працюватиме проти неї так відчутно", - сказала Репс. Окремо вона наголосили на необхідності провести неупереджене розслідування порушень прав людини на Донбасі, "незалежно від того, яка зі сторін причетна до них".

Питанням порушення прав людини на Сході України присвятив свій виступ і Верховний комісар з прав людини Нільс Мужнієкс, який взяв участь у дебатах. За його словами, на Донбасі, "на території, підконтрольній сепаратистським угрупуванням, триває царство терору". "Проте нас так само турбують і порушення прав людини, здійсненими добровольчими батальйонами", - наголосив Мужнієкс. Верховний комісар з прав людини РЄ також побував на початку вересня у Криму. За його словами, найбільше утисків від окупаційної російської влади зазнають представники кримськотатарського населення та української громади.

"Обдурена" Росія

Британський депутат Дональд Андерсон висловив сумнів у тому, що "Росія зацікавлена у вирішенні конфлікту на Сході України". "Схоже, їй потрібна сіра зона на Донбасі", - визнав депутат. На його думку, санкції - ефективний інструмент тиску на Москву. "Звичайно, вони впливають і на нас, ми заплатимо за рахунком, але Росія втратить більше", - переконаний Дональд Андерсон.

Проте його співвітчизник Едвард Лейх закликав не звинувачувати Росію у всіх гріхах, бо вона почувається "обдуреною", адже НАТО, незважаючи на обіцянки на початку 1990-их років, продовжує розширюватиметься. Крім того, вважає британський депутат, українська влада "порушувала права російськомовних громадян", не давала їм зближуватися з Росією, із якою "вони почувають історичні та духовні зв’язки".

Цей виступ викликав обурення датського депутата Міхаеля Єнсена. "Я вражений, що ми говоримо про те, що нам потрібно слухати Путіна і торгуватися із ним, що нам не треба заперечувати Росії, яка продовжує топтати менші держави", - заявив депутат. Єнсен переконаний, що "не можна знімати відповідальності з російської делегації та Росії за те, що зараз відбувається в Україні".