У розслідуванні вбивства Бузини бракує прогресу

Розслідування вбивства публіциста Олеся Бузини триває більше семи місяців, але жодних результатів поки що не оприлюднено. Бузина був застрелений 16 квітня 2015 біля свого будинку в Києві. За даними прес-служби міністерства внутрішніх справ, вбивцями стали двоє невідомих у масках. Їхній автомобіль з італійськими номерами був пізніше виявлений на одній з околиць Києва. 18 червня міністр внутрішніх справ України Арсен Аваков заявив про розкриття вбивства і затримання трьох обвинувачених у цьому злочині. Всі затримані - активісти правих організацій.

Один з них, колишній боєць самооборони Майдану, активіст націоналістичної організації "С14" і згодом - боєць батальйону міністерства внутрішніх справ "Київ-2" Андрій Медведько. Інший заарештований - Денис Поліщук - також воював на Донбасі, а 2012 року висувався на виборах до Верховної Ради від партії "Українська національна асамблея". Третій підозрюваний був звільнений через брак доказів його причетності до злочину. його ім'я правоохоронці не оголошували. Та це не завадило Авакову одразу ж назвати на прес-конференції двох інших затриманих "безпосередніми виконавцями вбивства", чим він порушив презумпцію невинуватості.

Упродовж піврічного утримання під вартою обох підозрюваних захист зробив кілька спроб їхнього звільнення. Однак суд щоразу задовольняв клопотання обвинувачення і залишав їх під вартою. Андрій Федур, один з адвокатів обвинувачених, не втомлюється заявляти про повну відсутність доказів причетності до вбивства його підзахисних. Вбивство, на думку Федура, вчинили спецслужби, що видно з "почерку" злочинців. Звинувачення ж вважає, що таких доказів, як одяг, сліди ДНК, матеріали негласного спостереження, цілком достатньо для позбавлення волі Медведька і Поліщука.

Відплата, чи розправа?

Тим часом ситуація навколо справи стає дедалі напруженішою. Цього тижня ще перед початком судового засідання, на якому вирішувалася доля Медведька, біля будівлі суду зібралось кілька сотень осіб. Серед них були помічені кілька депутатів парламенту, відомі дисиденти радянських часів, журналісти та представники громадських організацій. Люди вигукували гасла "Влада ідіотів судить патріотів!" та інші.

У переповненому залі засідань адвокати представили низку нових свідчень. Вони заявили, що підозрюваний у день вбивства Бузини перебував у 500 кілометрах від Києва в зоні АТО. Інші свідки показали, що Медведько міг бути заарештований, як особистий недруг заступника голови Національної поліції та міліцейського високопосадовця часів режиму Януковича Василя Паскала. Свідок Маркіян Яциняк заявив у суді, що Медведько за режиму Януковича викривав незаконне переслідування громадських активістів міліцією, корупційні схеми в МВС, що їх курирував Паскал і брав участь у затриманні кума Паскала, який виявився високопосадовцем МВС, що перейшов на бік донецьких сепаратистів.

Інтерес слабшає

Рішення суду подовжити термін арешту Медведьку ще на два місяці викликало обурення присутніх на суді. Проте відомий в Україні журналіст кримінальної хроніки, редактор сайту "Тема" Олег Єльцов вважає, що прокуратура не ризикнула би безпідставно вчиняти такий резонансний арешт. "Те, що заарештовані є учасниками війни на Донбасі і патріотами не означає, що в них є ліцензія на відстріл людей на вулицях", - сказав DW Єльцов.

Українське суспільство залишається розколотим в оцінці вбивства Бузини, сказав в інтерв'ю DW київський політолог і соціолог Віктор Небоженко. На його думку, частина українців вважає відверто проросійську позицію Бузини під час російської агресії проти України зрадницькою, а його смерть - актом справедливої ​​відплати. "З іншого боку, тепер жоден представник п'ятої колони Кремля не хоче повторити долю Бузини, і ми не бачимо, щоб хтось дозволяв собі відкрито знущатися з України просто в Києві", - зазначив експерт.

Небоженко вважає, що й Росія демонструє двоїсту позицію. "Маючи потужну розвідувальну мережу в правоохоронних органах України, Кремль давно міг би витягнути якісь компрометуючі факти щодо помсти українських націоналістів Бузині", - сказав Небоженко. Однак Москва, на його думку, втратила інтерес до справи Бузини "щойно виснажився пропагандистський потенціал" цього злочину.