Вирок виконано
8 серпня 2012 р.
Лише за декілька годин до виконання страти, апеляцію адвокатів у справі було відхилено й Марвіна Вілсона, засудженого за вбивство поліцейського інформатора 1992-го року було страчено. Протести правозахисних організацій, які намагалися опротестувати виконання вироку проти 54-річного афро-американця Вілсона зазнали поразки. Адвокати наполягали на тому, що їхній підзахисний має низький рівень ІQ - та страждає від психічних розладів. Рівень ІQ нижчий від 70 пунктів вважають ознакою розумової відсталості.
Одначе Верховний суд США до цих аргументів не дослухався. 2004-го року Верховний суд виніс прецедентний вердикт, яким забороняв страту в’язнів з вадами розвитку, одначе точне визначення критеріїв є прерогативою властей кожного окремого штату. У випадку Вілсона сторона обвинувачення наполягала на тому, що тести з низькими результатами IQ від 2004-го року були неправильними, а сам в’язень не був аж настільки безпомічним, як стверджувала сторона захисту. На підтвердження цього прокуратура Техасу вказувала на те, що свого часу Вілсон був наркодилером та звертала увагу на обставини здійснення ним вбивства поліцейського інформатора.
Ще дев’ятеро на черзі
Адвокати Вілсона, тим не менше, різко розкритикували владу Техасу за ненауковий підхід до визначення розумових здібностей та стану здоров’я їхнього підзахисного, вказуючи на те, що Вілсон міг писати та рахувати на рівні учня другого класу середньої школи та навіть не міг самостійно вести домашню бухгалтерію й сплачувати рахунки або ж працевлаштуватися.
Останні 1,5 роки перед стратою Вільсон провів у в’язниці у Хантсвіллі й став сьомим в’язнем, якого цього року було страчено у Техасі. Така ж доля зараз очікує дев’ятьох інших в’язнів. При цьому справа в’язня зі штату Джорджія Варрена Хілла, якого мають страти найближчим часом, за оцінками правозахисників, дуже нагадує справу Вілсона. У цьому випадку також ідеться про в’язня з ІQ на рівні 70.