"Трансплантаційний" процес

Рік тому Німеччину сколихнули повідомлення про маніпуляції даними, які є визначальними для розподілу донорських органів пацієнтам. Наприкінці липня 2012 року Брауншвейзька прокуратура оголосила, про розслідування проти колишнього заступника головного лікаря університетської клініки в Геттінгені, нині 46-річного трансплантолога.

Лікар, вочевидь, підробляв лікарняні картки пацієнтів та надавав Європейській трансплантаційній базі Eurotransplant сфальшовані дані. У такий спосіб він домагався швидшого отримання донорських органів для цих пацієнтів. Лікар, зокрема, фальшував результати лабораторних аналізів та протоколи діалізу своїх пацієнтів, аби складалося враження, що їм вкрай терміново потрібна пересадка органів.

Таким чином медик може бути відповідальним за смерть інших пацієнтів, які теж були у списку і змушені були довше очікувати своєї черги для отримання донорських органів. Лікаря обвинувачують у спробі вбивства в одинадцятьох випадках та умисне завдання тілесних пошкоджень у трьох випадках. Початкова підозра про те, що лікар отримував за згадані маніпуляції хабарі, утім, у ході розслідування не підтвердилася.

Лавина підозр: Регенсбург, Мюнхен, Лейпциг…

У наступні місяці скандал розгорівся з ще більшою силою. У коло підозрюваних потрапив ще один лікар з Геттінгена, який вивчав медицину в Болоньї. Підозру викликало, зокрема, те, що з 99 пацієнтів, яким у період з 1995 по 1999 рік у Геттінгені була зроблена пересадка печінки, 23 були італійцями. Багато з них до того ж приїхали на операцію в Геттінген саме з Болоньї.

Слід привів до університетської клініки в Регенсбурзі, де обвинувачений працював з 2003 по 2008 рік. У цій клініці, за даними мюнхенського видання Sueddeutsche Zeitung, кількість трансплантацій печінки, на диво, значно зросла. Крім того у Регенсбурзі, ймовірно, незаконно заносили до європейських списків очікування на трансплантацію пацієнтів з Йорданії.

Розслідування у всіх трансплантаційних центрах Німеччини

Сполохані скандалом об'єднання лікарів та федеральне міністерство охорони здоров'я у наступні місяці ініціювали перевірку 24 німецьких трансплантаційних клінік. І результати не примусили на себе чекати: в університетській клініці Мюнхенського технічного університету знайшли сліди неправильно вказаних результатів лабораторних аналізів та того, що пацієнти отримували донорські органи, попри наявність у них пухлин на пізній стадії розвитку.

Таких пацієнтів насправді не мають права заносити до списку тих, хто чекає на донорські органи. Так само, як і пацієнтів із алкогольною залежністю, про яких радіо Bayerische Rundfunk на умовах анонімності розповіли працівники мюнхенської клініки.

Наприкінці червня 2013 року прокуратура Лейпцига також почала розслідування проти трьох лікарів місцевої університетської клініки. У цій справі теж ішлося про ймовірні маніпуляції лабораторними аналізами.

Готовність жертвувати органи знизилася

Від наслідків скандалів зрештою постраждали не тільки ті пацієнти, які через маніпуляції не дочекалися трансплантації, а й усі 12 тисяч пацієнтів, які очікують на пересадку органів у Німеччині. Річ у тім, що після скандалу і без того низька готовність громадян ставати донорами значно впала.

За перші півроку 2013 року – у порівнянні з відповідним періодом 2012 року – кількість донорських органів, що надійшли з Німеччини, скоротилася на понад 18 відсотків. І це попри те, що саме в останні місяці уряд, каси медичного страхування та ЗМІ розгорнули масштабні кампанії з заохочення громадян до донорства. Кількість трансплантацій за той же період скоротилася на понад 12 відсотків до 1686 операцій.

У Німеччині використовувати органи для трансплантації можна лише за умови, що пацієнт ще за життя погодився віддати їх після смерті головного мозку. Для цього існує спеціальне донорське посвідчення – картка, на якій людина висловлює свою волю та скріплює її підписом. Якщо людина не заповнила посвідчення за життя, відповідне рішення після її смерті можуть ухвалити її найближчі родичі.

Чи бути єдиному трансплантаційному реєстру?

Скандал підлив масла у вогонь дискусії щодо необхідності реформувати німецьку трансплантаційну систему. Як наслідок Бундестаг удосконалив трансплантаційний закон, встановивши більш суворі приписи щодо державного контролю клінік та штрафи за маніпуляції.

Політики усіх фракцій швидко досягли єдності: необхідно припинити мотивувати лікарів грошовими преміями за кількість проведених трансплантацій. Крім того федеральний міністр охорони здоров'я ініціював створення національного трансплантаційного реєстру із застосуванням лікарняних карток пацієнтів, які б не можна було підробляти. Щоправда, запровадити його вдасться, ймовірно, не раніше 2015 року. Нині ж процесом на геттінгенським трансплантологом починається юридичне опрацювання проблеми.