Перший місяць безвізу: без ексцесів і масових відмов

Попри рекордні черги, в які вишикувалися українців, щоб отримати біометричні паспорти, за місяць дії безвізового режиму між Україною і ЄС лише понад 120 тисячі українців скористалися його перевагами. Як повідомив у Києві речник Держприкордонслужби України Олег Слободян, українські прикордонники "не спостерігають серйозного збільшення навантаження на пунктах пропуску, але активізація є". Кількість осіб, які подорожували за безвізовим режимом, становить лише п'ять відсотків від усієї кількість українців, які поїхали до ЄС. Слободян взяв участь у круглому столі на тему "Чи беруть українці Європу штурмом? Підсумки безвізового режиму з ЄС після першого місяця дії". Безвізовий режим між Європейським Союзом і Україною запрацював 11 червня. 

За місяць дії безвізу 51 українцю європейські прикордонники у перетині кордону відмовили. "Це менше ніж 0,05 відсотка від усієї кількості українців, які скористалися безвізом", - сказав Слободян. За його словами, причинами відмови були перевищення дозволеного строку перебування в країнах ЄС під час попередніх візитів і неспроможність пояснити мету своєї поїздки. Згідно зі статистикою від Держприкордонслужби, власники біометричних паспортів найчастіше перетинають кордон з ЄС через аеропорти і їдуть переважно до Польщі, Угорщини, Румунії та Словаччини.

Не забувати про реформи

У Представництві ЄС у Києві вважають, що підставою відсвяткувати перший місяць дії безвізу є те, що він розвінчав усі "страшилки" про теки необхідних документів, які буцімто треба показувати європейським прикордонникам для того, щоб переконати їх пустити власника біометричного паспорта до країн Шенгенської зони. Таку думку під час круглого столу висловив керівник відділу преси та інформації Представництва ЄС Юргіс Вілчінскас. "За цей час 120 тисяч українців переконалися, як насправді легко перетнути кордон і потрапити до європейських країн", - сказав дипломат.

Вілчінскас також нагадав, які важливі реформи, зокрема у сфері боротьби з корупцією,  провела українська влада задля того, щоб відбулася візова лібералізація. "ЄС сподівається, що відкату назад у реформах не буде", - зауважив він.

Щодо працевлаштування - є винятки

Незважаючи на потужну інформаційну кампанію, присвячену вимогам безвізового режиму, українські громадяни і сьогодні потребують роз’яснень з приводу того, як і на яких умовах можна перебувати на території ЄС без віз. Найбільше непорозумінь виникає в українців з приводу працевлаштування в європейських країнах. "Безвіз не дає права на працевлаштування в ЄС, хоча, на жаль, багато хто так вважає", - сказав Вілчінскіс.

Про цей регламент візової лібералізації нагадав і начальник Управління консульського забезпечення Департаменту консульської служби МЗС Василь Кирилич. Він наголосив, що для працевлаштування на території ЄС українським громадянам необхідна робоча віза.

Проте виконавчий директор громадської організації "Європа без бар’єрів" Ірина Сушко зауважила, що національне законодавство деяких європейських країн дозволяють українцям працювати на своїй території без спеціальних віз у рамках правил безвізу, не порушуючи формулу 90/180. Згідно з цим правилом мандрівник не повинен перебувати у Шенгені більше 90 днів упродовж будь-якого періоду у 180 днів.Такі норми до свого законодавства вже внесли Польща та Угорщина. "Але такі можливості працювати в ЄС законодавчо регулюються на двосторонній основі між Україною та конкретною європейською країною", - наголосила Сушко.