Реформи у Донбасі

Схід України – найскептичніший щодо європейської інтеграції регіон. Рівень підтримки підписання угоди Угоди про асоціацію між Україною та ЄС тут становить лише 39 відсотків, як засвідчило торік опитування DW-Trend. Це значно менше, ніж у центральних і західних областях країни (66 відсотків). Однак питання, яку користь регіону принесе можливе підписання угоди про асоціацію, вочевидь, цікавить жителів Донбасу. Про це, зокрема, може свідчити заповнена зала під час дискусії "Структурні реформи в Донбасі. Шанси та можливості для регіону після можливого підписання угоди про асоціацію з ЄС”, що відбулася у Донецьку у понеділок, 17 червня. У заході, організованному Генконсульством Німеччини у Донецьку, взяли участь німецькі політики та дипломати, а також українські експерти.

Інвестиційний клімат не міняється

Інвестиції – це ключове слово, коли йдеться про необхідність структрних реформ у Донбасі та розвитку нових технологій, підкреслив під час дискусії Генральний консул Німеччини в Донецьку Клаус Ціллікенс. Він зазначив, що ВВП України спирається на продукцію, яку виробляє, передусім, Донбас. Утім, експортноорієнтовоані галузі, зокрема металургія, напряму залежать від світових цін. І в цьому контексті будь-яке коливання цін на світових ринках може завдати економіці країни колосальних втрат. А в соціальній сфері кожен цент збитків може обернутися втратою робочих місць, каже дипломат. На його погляд, моноструктруна економіка, яка наразі існує в Донбасі, лише створює величезні ризики поглиблення соціальних проблем і посилення нарпуги.

За висновками експертів, наразі ніщо не вказує на те, що найближчими роками у світі різко зросте попит на продукцію металургії. "Утім, це питання, на яке поки немає віповіді", - зазначив Ціллікенс. Водночас німецький дипломат підкреслив, що після можливого підписання Угоди з ЄС у листопаді Німеччина готова запропонувати низку заходів, аби Україна впоралась з такою ситуацією. "Для реструктуризації потрібні великі інвестиції. Щоправда, за 13 років мого перебування в Україні не можу сказати, що інвестиційний клімат якось змінився. І над цим потрібно працювати", - каже Ціллікенс.

Спочатку - рівні права, потім - інвестиції

Коли йдеться про реструктуризацію, то потрібно враховувати ті соціальні ризики, які з нею пов'язані, наголошує депутат Бундестагу від Союзу 90/Зелені, речниця фракції з питань зовнішніх відносин ЄС Віола фон Крамон. "Хотілося б, щоб в Україні були незалежні профспілки, які б опікувалися проблемою перекваліфікації та наданням нових робочих місць. Німенччина ніколи б не мала такий рівень життя, якщо б самі громадяни не мали б реального впливу на політиків", - каже фон Крамон. Тому такі теми, як демократія, громадянське суспільство, права людини є, на думку німецького політика, з точки зору підписання угоди, найважливішими. "Передумови Угоди - щоб всі громадяни мали рівні права перед законом. Незалежно, чи йдеться про пересічного українця, чи про Ахметова чи Фірташа. Спочаку - рівні права, потім інвестиції", - підкреслила німецький депутат.

Великий бізнес на Донбасі як ніхто інший потребує взаємовигідних стосунків з Євросоюзом, пререконаний професор Донецького національного університету Ігор Тодоров. "Сьогодні олігархічні кола міцно пов'язані з ЄС і намагаються працювати за прозорими правилами", - каже експерт. Утім, з іношого боку, більшість донеччан, на жаль, так і не відчули необхідної мотивації, аби переконатися, що підписання угоди якось змінить їхнє життя на краще. І всі соціологічні опитування вказують на це, зазначив Тодоров.

Модернізація чи тупцювання на місці?

Коли йдеться про такі речі як підписання Угоди, то навряд чи можна казати про користь, яку одразу можна буде відчути, вважає голова інституту економічних досліджень та політичних консульстацій Ігор Бураковський. На думку експерта, як би вчені не намагалися, ніхто точно не спрогнозує і можливі ризики. Утім, головною вигодою для Донбасу від угоди про асоціацію з ЄС може стати поштовх до модернізації економіки. "Перед тим, як з'явилися мобілні телефони, ми користалися пейджерами. Чи хтось сьогодні згадаує про них? Так чи варто сьогодні продвжувати виробляти "український пейджер", всіма силами тримаючись за устаріли технології?", - запитує Бураковський. За його словами, загальмувати модернізацію може альтернативний європейському політичний вибір Києва – вступ до Митного союзу Росії, Казахставна і Булорусі.