Як НАТО втягнули в мовну суперечку

Український закон про освіту продовжує бути каталізатором дипломатичної кризи, яка спалахнула у відносинах між Україною та Угорщиною ще восени минулого року та яка регулярно виходить на черговий виток напруження. Цього разу у зв'язку з документом Будапешт наклав вето на проведення засідання комісії "Україна-НАТО" на рівні глав оборонних відомств, яке мало відбутись 14-15 лютого. Для того, щоб вето на проведення засідань комісії було зняте, Україна має "утримуватися від початку реалізації закону, доки не буде згоди про узгодження кожної деталі законодавства з національними меншинами", заявив 12 лютого міністр закордонних справ Угорщини Петер Сіярто.

Через що виник конфлікт?

5 вересня 2017 року Верховна Рада Україна ухвалила нову редакцію закону "Про освіту", який, зокрема, визначає, що мовою освітнього процесу в навчальних закладах є державна мова. Водночас особам, які належать до національних меншин, гарантується право на навчання рідною мовою поряд з українською мовою в окремих класах лише у дитячих садочках та початкових класах школи. Чинна редакція документу передбачає, що до 1 вересня 2020 року представники нацменшин продовжуватимуть здобувати освіту відповідно до старих правил. Закон був підписаний президентом України Петром Порошенком 25 вересня та набув чинності 28 вересня.

Саме мовні норми закону викликали гостру критику та реакцію з боку низки європейських країн. Найжорсткішу позицію у цьому питанні зайняла Угорщина, яка пригрозила заблокувати європейську та євроатлантичну інтеграцію України. В Будапешті вимагають внести зміни до закону, який, як вважають у угорському уряді, порушує основні права та свободи угорської меншини в Україні, чисельність якої оцінюється у близько 150 тисяч осіб.

У грудні Венеціанська комісія оприлюднила висновок щодо мовних положень закону з низкою рекомендацій для України. Зокрема, на думку комісії, Україна має продовжувати забезпечувати достатню частку освіти мовами меншин у початковій та середній школі, на додаток до вивчення державної мови, та покращити якість викладання останньої. Також Україні порадили внести зміни до закону, забезпечивши довший перехідний період впровадження його мовних норм, що стосуються нацменшин, звільнити приватні школи від нових мовних вимог, а також розпочати діалог з нацменшинами щодо мовного питання в освіті.

Зміни до закону

14 лютого український уряд пішов на компромісний крок, схваливши і передавши до Верховної Ради законопроект, згідно з яким запропоновано продовжити перехідний період імплементації мовної статті закону з 2020 до 2023 року. Як пояснила міністерка освіти і науки України Лілія Гриневич, цю зміну необхідно ухвалити для реалізації пропозицій Венеціанської комісії. За її словами, це надасть можливість більш плавно імплементувати мовні статті щодо національних меншин.

Водночас Гриневич повідомила про те, що представники угорських громад відмовилися брати участь у консультаціях з міністерством щодо виконання мовної норми закону, які були заплановані на 14 лютого. Вона зауважила, що наразі відбулось дві зустрічі з угорською громадою. За словами Гриневич, відмова від консультацій призведе до затягування процесу врегулювання ситуації навколо мовних норм.

Співпраця з НАТО продовжується

Глава місії України при НАТО Вадим Пристайко у середу заявив, що рішення Кабміну щодо внесення змін до мовного закону є "частиною тих поступок, які ми хочемо зробити нашим угорським колегам з метою розблокування ситуації, яка склалась, зокрема, у НАТО". Він висловив свій жаль щодо ситуації із блокуванням Угорщиною зустрічі комісії "Україна-НАТО", додавши, що востаннє її засідання відбулось ще 2016 року.

Відповідаючи на запитання DW, Пристайко наголосив, що блокування роботи цієї комісії не означає, що між НАТО та Україною не відбувається контактів за військовою лінією. Він нагадав, що у січні відбулося засідання військового комітету у форматі НАТО-Україна, в якому взяв участь начальник Генштабу ЗСУ Віктор Муженко. Тоді Муженко заявляв, що угорська сторона свою позицію Україні не заявляла. "У спілкуванні з начальником генерального штабу Угорщини ніяких особистих позицій не було заявлено", - повідомив тоді начальник Генштабу ЗСУ.

Крім того, Пристайко висловив переконання, що позиція Угорщини у питанні мовного закону "не є компромісом, а є вимогою та безпосереднім тиском". "Я не бачу предмету розмови у такому тоні", - зауважив український дипломат. За його словами, Україна пропонує Угорщині вирішити цю проблему в рамках Річної національної програми співробітництва Україна-НАТО на 2018 рік, додавши до цього документу висновки Венеціанської комісії щодо мовного закону.

Про те, що український уряд прописав у цій програмі висновки Венеціанської комісії, повідомила 14 лютого журналістам віце-прем'єр-міністерка з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Іванна Климпуш-Цинцадзе. "Ми налаштовані на абсолютне врахування і повне виконання рекомендацій Венеціанської комісії", - наголосила вона, додавши, що річна програма має бути ще підписана президентом України. Представниця уряду водночас підкреслила, що для Києва "є неприйнятною жодна мова ультиматумів, жорстких претензій чи наполягань щодо того, як і що ми маємо робити в своєму законодавстві".

Що далі?

Рішення Угорщини заблокувати засідання комісії "Україна-НАТО" для України було "надзвичайно неприємним" та "черговою демонстрацією відверто недружнього кроку", переконаний співдиректор програм зовнішньої політики та міжнародної безпеки Центру Разумкова Олексій Мельник. "На мою думку, цей привід, який використаний Угорщиною, є надуманим. До нас просто докочуються хвилі негативних тенденцій внутрішньої політики в самій Угорщині. І проблема Угорщини сьогодні не стосується лише двосторонніх відносин з Україною, уряд цієї країни зумів зараз розсваритись і з Євросоюзом", - розповів експерт у розмові з DW.

Мельник пояснив, що той факт, що зустріч комісії Україна-НАТО не відбулася, не означає, що буде припинена співпраця між Україною і НАТО. "На цій комісії зазвичай ухвалюються якісь завчасно погоджені рішення та робляться якісь політичні заяви та виступи. Я не думаю, що відсутність цього засідання завадить ухваленню тих рішень, які вже були підготовлені, вони просто будуть ухвалені в якомусь іншому форматі", - розповів експерт.

Він прогнозує, що у нинішній ситуації Київ та Будапешт змушені будуть шукати компроміси, про що і свідчить сьогоднішнє рішення українського уряду. "Кожна зі сторін приділяє так багато уваги цій проблемі, жодна з них не погодиться на те, щоб прийняти безальтернативно вимоги іншої сторони", - вважає Мельник. Але ключовою проблемою, яка з'явилась задовго до появи закону про освіту, експерт вважає відсутність належної комунікації між владою України та Угорщини. "Усі ці зауваження, які висловлювались, можна було зняти до моменту подачі законопроекту до Верховної Ради", - стверджує Мельник.