Угорщина та ЄС – суперечка навколо закону про ЗМІ триває

На початку березня угорський парламент ухвалив зміни до суперечливого закону про засоби масової інформації. На початку року цей закон викликав бурхливі дискусії в Європейському Союзі: висловлювалися побоювання, що він негативно вплине на свободу ЗМІ в Угорщині. Врешті-решт угорський прем'єр-міністр Віктор Орбан пообіцяв задовольнити вимоги Комісії ЄС.

Однак зробив він це не з власної волі, а під тиском Брюсселя. Політик цього й не приховує: «Під приводом закону про ЗМІ розпочато наступ на Угорщину. Таким чином не лише поставили під питання наші демократичні зобов'язання, але й вразили честь Угорщини», - заявив Орбан. Однак йому нічого іншого не лишалося, як піти на поступки, аби не зашкодити головуванню Угорщини в ЄС, яке якраз переходило до Будапешта.

Держсекретар з питань мас-медіа Злотан Ковач сподівається, що нарешті вдалося уникнути подальшої юридичної суперечки навколо ймовірного порушення Угорщиною європейських норм. «Остаточний текст складено таким чином, що всі проблеми, на які вказувала Єврокомісія у січні, усунуто», - сказав Ковач.

Єврокомісар під вогнем критики

Справді єврокомісар Неелі Кьоз, що відповідає за ЗМІ, задоволена діями угорського уряду і не вимагає внесення до закону подальших змін. З тексту викреслили, зокрема, зобов'язання всіх мас-медіа отримувати офіційний дозвіл на свою діяльність. Медіа-концернам, штаб-квартири яких розташовані за кордоном, більше не загрожують надвисокі штрафи. Не зобов'язані вони більше й реєструватися в угорському відомстві з питань мас-медіа.

Але помиляється той, хто вважає, що всі суперечки навколо нового закону подолано. На відміну від Єврокомісії, яка задоволена змінами, Організація зі співпраці й безпеки в Європі говорить лише про косметичні коректури. ОБСЄ й надалі вказує на загрозу, яка нависла над свободою преси в Угорщині.

Закон все ще може бути використаний для придушення небажаної думки, аргументує також угорська філософ Аґнес Геллер. Найбільший головний біль, зауважила вона, викликає відомство з нагляду за ЗМІ, яке контролюється урядом. На думку Геллер, документ створює умови, які дозволяють спрямовувати в потрібному руслі висвітлення подій на суспільно-правових теле- та радіоканалах. «Важливо зберегти тиск на Угорщину незалежно від того, допоможе він чи ні. Ідеться про свободу думки й журналістів, які не повинні боятися висловлювати свою думку», - сказала Геллер.

Угорський уряд відхиляє можливість подальших коректур і вказує на виконані вимоги Єврокомісії. Тим часом, однак, у поле зору критиків потрапила й єврокомісар Неелі Кьоз: мовляв, вона була недостатньо вимогливою. Європейський парламент вимагає подальших змін. Щоправда, християнські демократи не підтримали таку вимогу.

Уперше в історії ОБСЄ

Міністр закордонних справ Люксембургу Жан Ассельборн звернув навіть увагу на той факт, що ОБСЄ взагалі вперше в своїй історії доводиться займатися однією з країн Євросоюзу. На карту поставлено не лише імідж Угорщини, але й імідж всього Євросоюзу.

Прем'єр-міністр Угорщини Віктор Орбан навряд чи погодиться відкликати суперечливий закон, навіть попри потужний тиск з боку ОБСЄ, вважає будапештський політолог Андрас Біро Нагі. «Орбан використовує суперечку навколо закону для того, аби продемонструвати своїм виборцям, як він захищає угорські інтереси й угорську гідність, - каже Нагі. - Критику на адресу закону про ЗМІ він інтерпретує як напад на угорський народ, на угорську націю».

Але й у Будапешті далеко не всі задоволені політикою Орбана. Голова парламенту Ласло Кьовер заявив днями, що готовий ініціювати внесення подальших змін до закону, якщо на практиці з'ясується, що свобода преси опинилася під загрозою. Отже, закон можна ще раз переглянути і зробити це без згоди Віктора Орбана. Коли таке може статися, Ласло Кьовер, утім, прогнозувати не став.

Автор: Андреас Маєр-Файст / Володимир Медяний
Редактор: Христина Ніколайчук