Чи визнає Німеччина підсумки голосування в Білорусі?
11 серпня 2020 р.
"Цілком очевидно, що під час президентських виборів в Білорусі не були дотримані мінімальні стандарти демократичних виборів, і це, на наш погляд, нетерпимо". Так, не чекаючи запитань журналістів, офіційний представник канцлерки Німеччини Штеффен Зайберт (Steffen Seibert) прокоментував на урядовій пресконференції в Берліні в понеділок, 10 серпня, процедуру обрання глави білоруської держави минулої неділі.
Білорусь - не Латинська Америка. Поки що
Численні повідомлення про систематичні порушення правил голосування і процедурних норм він назвав "правдоподібними" і висловив "великий жаль" у зв'язку тим, що влада Білорусі не дала можливості спостерігачам ОБСЄ бути присутніми на виборах і створювала перешкоди для роботи білоруських спостерігачів.
Читайте також: Цінності або стабільність: мінська дилема Києва
"Політичне керівництво країни має визнавати волю громадян", - заявив Зайберт і рішуче засудив "застосування насильства проти мирних демонстрантів на вулицях Мінська та інших міст країни, численні затримання - не в останню чергу вітчизняних і зарубіжних журналістів - а також обмеження доступу до інтернету".
Але чи означає це, що офіційний Берлін не визнає підсумки виборів в Білорусі 9 серпня, а отже, і Олександра Лукашенко не вважає законно обраним президентом країни? Адже в минулому, використовуючи схожі формулювання, німецький уряд відмовлявся визнавати підсумки виборів в деяких латиноамериканських країнах... Однозначної відповіді кореспонденту DW Штеффен Зайберт не дав, повторив свою вступну заяву, сказав, що свій заклик він спрямовує чинному уряду Білорусі, і додав, що "порівняння з тим, що відбувається на інших континентах, не допоможе оцінити те, що відбувається в цій країні".
Чи будуть знову санкції ЄС проти Мінська?
В уряді Німеччини явно не хочуть забігати наперед, говорять про необхідність проконсультуватися з партнерами по Євросоюзу. "Як і в багатьох інших зовнішньополітичних питаннях, наш вплив тим сильніше, чим більше нам - 27 членам Європейського Союзу - вдається виступати з єдиним підходом", - пояснив Зайберт.
Прессекретар МЗС Німеччини Крістофер Бурґер (Christopher Burger) нагадав в зв'язку з цим про те, що Євросоюз намагався вести з Білоруссю діалог для того, щоб спонукати її встати на шлях розвитку правової держави, скасував - з урахуванням деяких позитивних зрушень, зокрема звільнення політв'язнів, - запроваджені раніше санкції проти мінського режиму.
Читайте також: Коментар: Осінь диктатора Лукашенка
"На цьому тлі, - додав Бурґер, - хід цих виборів нам доводиться розцінювати як крок у зворотному напрямку, як відкат". Після консультацій з урядами інших країн ЄС буде, можливо, ухвалене рішення про відновлення режиму санкцій або навіть запровадження додаткових.
Лукашенко - тема для Мааса і Лаврова
Ситуація в Білорусі стане, швидше за все, і темою на переговорах німецького міністра закордонних справ Гайко Мааса (Heiko Maas) з його російським колегою Сергієм Лавровим. Маас летить у вівторок, 11 серпня, до Москви, а потім до Санкт-Петербурга.
Читайте також: Ніч після виборів: як Мінськ протестував проти результатів голосування
Офіційний привід - виділена у вигляді гуманітарної жесту німецька допомога тим, хто пережив блокаду Ленінграда під час Другої світової війни. Але на зустрічі двох міністрів, повідомив Бурґер, мова піде не тільки про це.
"Є ціла низка тем двосторонніх відносин, мова, зрозуміло, піде і про актуальні міжнародні теми, і, думаю, логічним було б поговорити і про Білорусь", - вказав прессекретар МЗС Німеччини.
Депутати Бундестагу: Білорусі потрібен "круглий стіл"
Різкіше, ніж скуті дипломатичним протоколом представники німецького уряду, прокоментували вибори в Білорусі депутати Бундестагу і опитані DW експерти.
Міхаель Лінк (Michael Link) з фракції ліберальної Вільної демократичної партії (ВДП) заявив, що Лукашенко вперше за багато років домігся проведення виборів без міжнародних спостерігачів. Причина в тому, що президент, вважає він, "як ніколи раніше боїться вільних виборів, офіційні результати не мають нічого спільного з реальністю". "Тож можна говорити про вкрадені вибори", - констатує Лінк.
Зовнішньополітичний експерт фракції соціал-демократів Нільс Шмід (Niels Schmid) також каже, що вибори в Білорусі не були вільними і чесними. Тепер, вважає він, уряд країни "має піти назустріч населенню і провести" круглий стіл "для підготовки вільних і демократичних виборів за участю всіх політичних сил".
Як завершиться ера Лукашенка?
"Не можна сказати, що його обрали. Ми вже багато років знаємо, що вибори в Білорусі - об'єкт маніпуляцій. Це, швидше, ритуали, а не вибори. І вчора було те ж саме. А 80 відсотків - це та цифра, яку Лукашенко замовив у свого апарату", - так підсумки голосування в Білорусі прокоментував в інтерв'ю DW політолог Йорґ Форбріґ (Joerg Forbrig), який керує в Німецькому Фонді Маршалла США дослідженнями в галузі Центральної і Східної Європи. Але в порівнянні з колишніми роками, вважає він, є суттєва відмінність.
По-перше, за оцінкою Форбріґа, Лукашенко втратив свої колись дійсно сильні позиції серед виборців в невеликих містах і на селі. А по-друге, явно відчувається велике невдоволення еліти тим, що відбувається в країні, в тому числі - в економіці. "Країна вже багато років перебуває в стагнації, - каже політолог. - Це соромно для країни, яка в радянські часи була серед найбільш розвинених (радянських республік. - Ред.). Еліта ж розуміє, що зміни можливі тільки з іншим президентом".
Крістофер Форст (Christopher Forst), директор представництва німецького Фонду імені Фрідріха Еберта (Friedrich-Ebert-Stiftung), спостерігає за тим, що відбувається в Білорусі, з Києва, оскільки його офісу було відмовлено в реєстрації на території Білорусі.
"Рейтинг Лукашенка, схоже, за останні тижні знижувався так само швидко, як зростала політична активність суспільства, - заявив він. - Офіційні дані цього не відображають, незалежні соціологічні опитування в країні неможливі. Але явно відчувається нервозність влади". За оцінкою Форста, розмах протестів вже зараз більший, ніж після виборів в 2010 році, і владі буде "дуже важко взяти ситуацію під контроль або забалакати".
Уте Кохловскі-Каджая (Ute Kochlowski-Kadjaia) з Фонду імені Фрідріха Наумана (Friedrich-Naumann-Stiftung) називає минулі вибори "важливим рубежем в новітній історії Білорусі" і прогнозує початок фази політичної кризи, яка невідомо як довго триватиме і чим закінчиться.
"Це початок кінця ери Лукашенка, але ніхто не знає, наскільки довгим буде цей кінець", - погоджується Крістофер Форст. Він вважає, що Лукашенко може протриматися як лише кілька днів, так і ще цілий шестирічний термін. Але для цього йому доведеться встановити вже справжнісіньку диктатуру. Адже тепер Лукашенко знає, зазначає політолог, що у нього більше немає підтримки ні населення, ні Росії, ні Європейського Союзу.