Україна у Комітеті з охорони здоров'я ЄС: яка користь

В Україні запрошення долучитися до Комітету з охорони здоров'я ЄС вітали як немале досягнення на шляху наближення до Євросоюзу. Адже до цього комітету допускають не так багато країн, які не є членами об'єднання. Водночас Київ чекав понад місяць, перш ніж долучився до його засідань. Після того, як це сталося, DW пояснює, яку практичну користь така участь дасть Україні.

Чим займається Комітет з охорони здоров'я ЄС?

Охорона здоров'я належить до повноважень держав-членів ЄС. Утім, існує немало загроз здоров'ю, для яких кордони між країнами - не перепона. І тому для ефективної боротьби з транскордонними загрозами здоров'ю в Євросоюзі з 2001 року діє Комітет з охорони здоров'я (EU Health Security Committee, HSC).

Обов'язкових рішень цей комітет ухвалювати не може. Натомість він є майданчиком для обміну інформацією між країнами ЄС щодо транскордонних загроз здоров'ю. За допомогою нього також координують готовність протидіяти цим загрозам, а коли небезпечна ситуація виникла, то на засіданнях цього комітету узгоджують заходи з її подолання.

Такою ситуацією стала пандемія хвороби COVID-19, яку викликає коронавірус SARS-CoV-2. Через неї Комітет з охорони здоров'я ЄС почав регулярно проводити засідання ще з другої половини січня, коли спалах новітньої хвороби лише набирав обертів у Китаї, а за межами цієї країни були зафіксовані кілька випадків. З того часу комітет проводить наради приблизно один раз на тиждень у форматі аудіоконференцій.

Читайте також: Шопінг під час епідемії: чи скасують у Німеччині обов'язок носити маски в магазинах

Члени та спостерігачі Комітету з охорони здоров'я ЄС

До складу комітету входить по одному представнику від кожної з 27 країн Євросоюзу. Зазвичай це високопосадові чиновники міністерств охорони здоров'я або інших державних органів, які відповідають за медичну сферу. Головує на засіданнях співробітник Єврокомісії.

Також до комітету залучені кілька держав як спостерігачі. Вже давно цей статус мають країни Європейської економічної зони, а саме Ісландія, Ліхтенштейн і Норвегія, а також дві країни-кандидати на членство у ЄС, Сербія та Туреччина.

Через коронавірус цей склад вирішили розширити. На засіданні Комітету з охорони здоров'я 5 травня Україну запросили стати спостерігачем. Це запропонувала Єврокомісія, і ніхто з учасників не виступив проти. У пресслужбі Єврокомісії DW повідомили, що запрошення Україні надіслали "у контексті пандемії COVID-19".

Україна не поспішала приєднуватися до засідань

Перша нагода долучитися до нарад HSC була в України вже 20 травня. Це DW підтвердили у Єврокомісії. Утім, у протоколах засідань від 20 і 28 травня, а також 3 та 12 червня України серед учасників немає. На запит DW, коли Київ збирається взяти участь у цих нарадах, міністр охорони здоров'я Максим Степанов 6 червня заявив, що "відповідна делегація" сформована, її очолює він сам. "У зв'язку з епідемією ми чекаємо на визначення дати засідання цього комітету", - додав він.

DW надіслала ще один запит, перепитавши, коли представник МОЗ планує долучитися до аудіонарад, присвячених COVID-19. Очевидно, що Степанов мав на увазі делегацію для участі у пленарних засіданнях HSC, які зазвичай двічі на рік проводяться у Люксембургу. Відповіді на цей запит DW не отримала.

Натомість представник Києва вперше взяв участь в аудіоконференції Комітету з охорони здоров'я ЄС 26 червня. Тоді ж долучилися також Боснія і Герцеговина та Косово, яких запросили стати спостерігачами 14 травня. Протокол за 26 червня опублікували лише в липні, адже документи з підсумками засідань HSC і перерахуванням усіх учасників Єврокомісія публікує через тиждень після їхнього проведення чи пізніше. Самі наради є закритими для громадськості.

Що дасть Україні статус спостерігача у комітеті ЄС

Якщо дивитися на теми засідань 26 червня та 3 липня, то Україна долучилася до обговорень плану Євросоюзу з вакцинації проти COVID-19, динаміки передачі коронавірусу, стратегій виходу з карантину, а також питання тестування на SARS-CoV-2 в контексті відкриття зовнішніх кордонів ЄС. Європейський центр з профілактики та контролю захворюваності (ECDC) не рекомендував масове тестування, а натомість бачить сенс у широкому цілеспрямованому тестуванні.

Читайте також: Відпустка в часи пандемії: куди можна подорожувати з України

Максим Степанов участь у комітеті назвав "важливим кроком для європейської інтеграції української медицини". Практичну користь він пояснив так: "Це спілкування з нашими колегами, це швидке реагування на ситуацію, в тому числі і під час пандемії, це швидші кроки на шляху розбудови нашої медицини та запровадження стандартів ЄС. А це можливо тільки коли ти спілкуєшся зі своїми колегами, коли ти у змозі, в тому числі, брати участь в прийнятті тих чи інших рішень".

Представник України при ЄС Микола Точицький розповів у коментарі DW, що Київ уже давно співпрацює з ECDC, який допомагає Україні бути готовою до виявлення загроз громадському здоров'ю. А участь у HSC зробить співпрацю з Євросоюзом більш комплексною та стратегічною.

"Статус спостерігача в комітеті дозволяє Україні мати доступ до критично важливого досвіду інших країн, фахових аналітичних оцінок та прогнозів, а також надає змогу вживати дзеркальних заходів, що сприятимуть спільній боротьбі як з самим вірусом, так і з його наслідками", - пояснив дипломат. Точицький додав, що робота HSC не обмежується лише COVID-19, а поширюється на інші біологічні, хімічні та екологічні транскордонні загрози здоров'ю.

Слід зауважити, що оскільки Комітет з охорони здоров'я ЄС не ухвалює якихось обов'язкових рішень і є лише майданчиком для обміну інформацією та координацією, то статус спостерігача на практиці не відрізняється кардинальним чином від статусу члена.