Україна на Раді ЄС: COVID-19 і санкції проти Росії

З початком пандемії COVID-19 у ЄС поставили на паузу практично всі політичні теми, які не стосуються коронавірусу. "Жертвою" цього стали і відносини з Києвом: у березні, зокрема, не відбувся український тиждень у Європарламенті, і Рада ЄС не провела обговорення політики щодо України. Тепер же у ЄС починають виходити з карантину не лише у повсякденному житті, але також і у політиці. Україна - одна з перших на порядку денному в зовнішніх справах ЄС.

Читайте також: У ЄС представили план виходу з карантину

ЄС хоче допомогти

Глави МЗС країн Євросоюзу вже кілька разів "зустрічалися" в режимі відеоконференції. Щоразу вони зосереджувалися на темі пандемії. Віртуальне засідання 22 квітня більше нагадувало звичну роботу Ради ЄС у закордонних справах - щоправда, поки не у форматі зустрічі, але за тематикою. Про коронавірус не забули, але основну увагу приділили регіональним темам: Лівії, Афганістану, Туреччині. Але центральною була дискусія щодо України.

"Ми обговорили, як ми можемо краще підтримати Україну та інші країни "Східного партнерства" в часи пандемії коронавірусу. Адже проблеми, які там були до пандемії, залишилися", - заявив за підсумками відеоконференції верховний представник ЄС із зовнішньої та безпекової політики Жозеп Боррель. За його словами, міністри 27 країн ЄС погодилися з тим, що криза, викликана коронавірусом, є "нагодою продемонструвати, що ЄС є найбільш надійним партнером" для країн "Східного партнерства", куди входять Україна, Грузія, Молдова, Азербайджан, Білорусь і Вірменія.

Як відомо, ЄС уже вирішив перенаправити 190 мільйонів євро на допомогу Україні у боротьбі з пандемією та її економічними наслідками. Утім, ці кошти - не нові, а з уже наявних фондів. Але 22 квітня Єврокомісія запропонувала нову програму макрофінансової допомоги України через коронавірус. Це вже будуть нові кошти. Йдеться про 1,2 мільярда євро кредитів.

Данія хоче продемонструвати підтримку України

На відміну від фізичних засідань, до участі у відеоконференціях глав МЗС країн ЄС представників третіх країн не запрошували. Утім, міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба непочутим не залишився. Його данський колега Єппе Куфуд організував у вівторок, 21 квітня, відеоконференцію для спілкування з українським урядовцем.

"Для Данії та для Західної Європи важливо продемонструвати солідарність з Україною та підтримку їй", - заявив Куфуд в інтерв'ю DW після відеоконференції з Кулебою. Глава МЗС Данії вказав на те, що проведення реформ в Україні не буде легшим у розпал епідемії та економічної кризи. І тому він хоче забезпечити, щоб підтримка України з боку ЄС та процесу реформ у ній не припинялася в часи пандемії коронавірусу.

У віртуальній зустрічі у вівторок взяв також участь єврокомісар з питань сусідства і розширення Олівер Варгеї, а також представники урядів загалом 14 держав, які неофіційно називають "друзями України". Крім Данії, це також були Німеччина, Швеція, Нідерланди, Бельгія, Литва, Латвія, Естонія, Фінляндія, Румунія, Чехія, Польща, Іспанія та Хорватія.

Це вже не вперше, коли Данія проводить окремий захід для України. У лютому минулого року на полях Ради ЄС попередник Куфуда Андерс Самуельсон організував сніданок з тодішнім главою МЗС України Павлом Клімкіним. Примітно, що ця традиція пережила зміну влади як в Україні, так і в Данії. Якщо Самуельсон представляв уряд, сформований консервативно-ліберальною коаліцією, то Куфуд є членом соціал-демократичної партії.

Очікування ЄС щодо реформ в Україні

Крім коронавірусу, у середу обговорення міністрами усіх 27 країн ЄС зосередилося двох українських темах: реформах і конфлікті на Донбасі. "Ми висловлюємо чітку підтримку президенту України (Володимиру) Зеленському. Він зробив сміливі кроки і у реформах, і задля вирішення конфлікту (на Донбасі. - Ред.). Прогрес щодо реформ є значним, але є ще багато перешкод. Тож ці зусилля мають продовжитися", - зазначив Боррель.

Відповідаючи на запитання кореспондента DW, які перешкоди він має на увазі, він вказав на понад 16 тисяч поправок, які були внесені до законопроєкту про вдосконалення механізмів регулювання банківської діяльності (так званого "антиколомойського" закону). "Ця велетенська кількість поправок є способом перешкодити ухваленню закону", - зазначив глава дипломатії ЄС. Боррель також нагадав про очікування Брюсселя від реформ в Україні: "Верховенство права, боротьба з корупцією, незалежність судів, свобода преси - тобто ті речі, які є наріжним каменем політичної системи в країнах ЄС".

Зі свого боку, Єппе Куфуд назвав банківський законопроєкт "центральним" питанням у процесі реформ в Україні на даний момент. "Забезпечення подальшого прогресу в боротьбі з корупцією та робота над тим, щоб судова система була сильною та незалежною, залишаються наріжним каменем у реформах, їх треба продовжувати", - додав Єппе Куфуд.

Загрозі єдності в ЄС щодо санкцій немає

Не забули в ЄС підтвердити свою відданість територіальній цілісності та суверенітету України. Міністри наголосили на тому, що політика невизнання незаконної анексії Криму Росією лишатиметься незмінною.

Деякі оглядачі говорять про те, що Москва, надаючи допомогу в боротьбі з коронавірусом окремим країнам ЄС, сподівається спонукати їх не підтримувати подовження санкцій, запроваджених через підривання Росією територіальної цілісності України. "Дуже важливо розуміти, що ситуація довкола COVID-19 жодним чином не змінює санкційну політику", - зазначив глава МЗС Данії Куфуд. Він наголосив, що жодна держава ЄС не поставила під питання той факт, що зняття санкцій прив'язано до повного виконання мінських угод. "Я не бачу ризику єдності ЄС (…) Насправді Росія, якщо захоче, вже завтра може змінити ситуацію, цілковито втіливши мінські домовленості", - зауважив Куфуд і запевнив, що Україна не залишиться сам на сам з агресію Росії.