Україна-НАТО: Від Києва чекають визначеності

Українці ще не готові визначитися, вступати чи не вступати до НАТО. Це насамперед залежить від владної еліти, яка має продемонструвати політичну волю та поставити крапку у цьому питанні. Але натомість, приєднання України до Північноатлантичного альянсу використовується політиками лише у передвиборчій риториці, здебільшого негативній, вважає державний експерт відділу глобальної безпеки національного інституту при РНБО Євген Жеребецький.

„Політики, які прийшли до влади мислять категоріями п’яти років – до наступних виборів. Вони думають: „електорат не готовий вступати в НАТО - якщо я буду це просувати мене не оберуть. Тоді я цього питання уникаю”. Парадокс в тому, що навіть оточення президента не було переконане, що треба негайно розпочати процес вступу в НАТО. І ми втратили шанс. Тепер треба це надолужити“.

Вирішальне слово у цьому процесі мають Німеччина та Франція, переконаний Євген Жеребецький. У свою чергу, представник управління стратегічного аналізу Міністерства оборони Франції Каріна Стакетті зазначила, що Франція нині визначається зі своєю позицією щодо вступу України до НАТО. Вона сказала, що загалом Франція відкрита до нового членства, але там не розуміють, чому українська політична криза так затягнулася. Тому очікують від політиків рішучих дій щодо розв’язання політичного протистояння. Лише після цього, зауважила Каріна Стакетті, можна буде говорити про інтеграцію до Альянсу та Євросоюзу.

Директор польсько-української фундації співпраці ПАУСІ Ян Пєкло вважає важливою передумовою євроатлантичної інтеграції той факт, що Київ вже задекларував свої наміри щодо членства в ЄС. Але в той же час він радить більше зважати на думку пересічних українців, які мало знають про Північно-Атлантичний альянс та упереджено ставляться до НАТО:

„Громадянське суспільство має бути частинкою договору. Щоб не тільки еліти між собою розмовляли і вирішували, чи вступати чи ні. Адже треба усвідомити, НАТО це не бомби і Афганістан. Це політичний механізм, через який Польща, Словаків або Угорщина стали членом Євросоюзу“.

Перевагами вступу до НАТО Ян Пєкло передусім називає реформування української армії. Польський досвід засвідчив це і українцям варто його перейняти, вважає представник ПАУСІ. Український експерт Євген Жеребецький вважає, що це ще і питання стратегії:

„Ми виграємо війну, яка ведеться Росією проти України вже більше 350 років. Ми нарешті матимемо безпеку території. Ми маємо колосальні структури, які працювали на колишній радянський союз – радіорозвідка, радіолокаційні станції. Ми можемо не тільки брати від НАТО гарантії захисту, а й можемо самі додавати“.

З цим погоджується й керівник офісу зв’язку НАТО в Україні Джеймс Грін, адже український оборонно-промисловий комплекс має значний потенціал і його потужності можна буде задіяти для виробництва військової техніки, якої потребує альянс. Але до цього треба ставитися більш практично і зважено, переконаний Грін. Натомість, конкретність у цій справі тільки на папері – з піврічним запізненням український уряд затвердив на цей рік план дій „Україна –НАТО“. Але і в цьому представник альянсу вбачає позитив. Він каже, що новий документ став більш змістовним щодо реформування збройних сил та військового відомства. А це, за словами Гріна, відповідає основним вимогам Північно-Атлантичного альянсу. В той же час представник НАТО зазначає, що українська політична криза розбалансувала основні силові структури:

„Ми бачимо, що втрачено чіткість оперативного контролю. Тепер існують певні протиріччя у питанні із внутрішніми військами. Тут треба розробити систему противаг, щоб подібні ситуації не приводили до розпаду. Це слід зробити негайно, не чекаючи наступного політичного загострення“.

Джеймс Грін зазначає, що НАТО готове надати свою допомогу у консолідації зусиль з реформування та збалансування військових сил.