Україна не збирається відмовлятися від атомної енергетики і закривати АЕС
17 березня 2011 р.
У той час, як у Німеччині після аварії на японській АЕС почали переглядати стратегічні плани щодо атомної енергетики й вирішили навіть зупиняти застарілі реактори, Україна навпаки заявляє, що будуватиме нові реактори. Країна не може дозволити собі закриття АЕС, бо це привілей лише багатих країн, наголошує український прем’єр міністр Микола Азаров. На Хмельницькій АЕС Україна збирається збудувати 3 та 4 енергоблоки, обладнанні російськими ядерними реакторами В-392Б.
Національний екологічний центр вже закликав фінансові установи не фінансувати цей проект, оскільки добудова нових реакторів може мати значний вплив на навколишнє середовище далеко за межами самої станції та призведе не тільки до зростання екологічних ризиків, а й до збільшення обсягу ядерних відходів, що ввозяться до Росії, наголошується у заяві екологів.
Якщо будувати, то не за технологіями 70-их
Натомість провідний науковий співробітник відділу енергетичної та ядерної безпеки Національного інституту стратегічних досліджень Ольга Кошарна теж переконана, що Україні не варто поспішати з будівництвом нових атомних блоків зважаючи на проблеми з безпекою на японській АЕС «Фукусіма-1». За її словами, у світі є новіші й сучасніші атомні реактори, ніж ті, які Україні пропонує поставити Росія. «У нас не критична ситуація з енергозабезпеченням. Краще почекати реалізації новітніх проектів, наприклад як у Китаї, аби поставити сучасні реактори. Росія ж пропонує нам реактори старого покоління. Я б не поспішала плодити в у країні технології 70-их років», - сказала Ольга Кошарна в інтерв’ю Deutsche Welle.
Не всі європейські країни роблять такі радикальні кроки, як Німеччина. Приміром, сусідня з нею Франція таки збирається дотримуватися свого курсу на активну експлуатацію своїх багаточисельних атомних реакторів. Спорудити дві АЕС має намір також Туреччина, країна, яка має статус одного з дуже сейсмічно небезпечних регіонів світу. У планах було спорудження однієї АЕС за російськими технологіями й однієї – за японськими.
Автор: Лілія Гришко
Редактор: Леся Юрченко