Україна-Німеччина: нові перспективи співробітництва

�хідної Європи міністерства Анетте Зайдель.

Економічну допомогу в рамках програми ”Трансформ” Німеччина надавала Україні з 1993 року. В проекті брали участь кілька федеральних міністерств. За час її дії загальний обсяг допомоги з боку ФРН у вигляді інвестицій та консультацій експертів сягнув 115 мільйонів євро. З середини 2004 року координацію програм допомоги Україні перебрало на себе міністерство з питань економічного співробітництва та розвитку. Як зазначила представниця цього відомства Анетте Зайдель, співпрацю з Україною вона та її колеги оцінюють як хорошу:

”Ми сподіваємося, що вона поступово перетвориться на нормальну стабільну двосторонню співпрацю між нашими країнами. Ми розуміємо, що Україна перебуває зараз у досить напруженій фазі, коли відбулося розширення Євросоюзу на схід, яке фактично оминуло Україну. Але ми прагнемо допомагати Києву в його планах наближення до Європи. Гадаю, що це також є принциповим завданням і нашого міністерства. Ми маємо намір розпочати переговори з українським міністерством економіки стосовно того, в якій формі можна здійснювати нашу співпрацю, орієнтовану на Європу”.

Ці можливі нові форми співпраці базуються на давній традиції. Після здобуття Україною незалежності Німеччина почала допомагати молодій державі не лише в галузі державного будівництва, а й у не менш нагальному процесі трансформації економіки. Тоді у пригоді сталася програма ”Трансформ”, що її започаткувала Німеччина для країн Східної Європи. На Україні ця програма сприяла здійсненню 200 проектів. Серед них – не лише інвестиції, а й те, що не можна обчислити в жодній валюті – консультаційна допомога експертів у різних галузях народного господарства. Досить згадати діяльність Німецької консультативної групи при уряді України, яка супроводжувала практично всі важливі рішення українського уряду в галузі економіки. Слід, правда, зазначити, що німецькі експерти в жодному випадку не виходили за рамки своєї консультативної ролі, а тому не завжди могли запобігти ухваленню хибного, з їхньої точки зору, рішення.

Важливу роль у координації німецької допомоги відігравав і досі відіграє Німецько-український фонд, створений при Національному банку України. З 1997 року Фонд розподілив серед українських банків та малих і середніх підприємств 18 тисяч кредитів на загальну суму 80 мільйонів євро. Крім того, німецька сторона фінансувала навчання і стажування 140 українських менеджерів на підприємствах у Німеччині.

На думку Анетти Зайдель, Україна має достатній потенціал, щоб голосніше заявляти про себе:

”Україна, як європейська і християнська держава, може відігравати на континенті більш визначну роль, не в останню чергу і завдяки її економічному та гуманітарному потенціалу”.

З 2002 року надання німецької економічної допомоги Україні почало дедалі більше концентруватися у міністерстві з питань економічної співпраці та розвитку. Як каже Анетте Зайдель:

”Це новий аспект у нашому співробітництві. Адже у програмі ”Трансформ” брали участь кілька федеральних міністерств, а з нинішнього року цим питанням опікується виключно наше міністерство. Що ж стосується програми ”Трансформ”, то вона припиняє свою дію на Україні”.

Представниця німецької сторони повідомила, що збирається на початку липня відвідати Україну. Мета її поїздки – обговорити з колегами з українського міністерства економіки, а також з адміністрації президента і Національного банку конкретний обсяг допомоги, що її надасть Україні федеральне міністерство з питань економічного співробітництва 2004 року:

”Вже зараз відома попередня сума цієї допомоги. Вона становить 8 мільйонів євро. Ще півтора мільйона планується витратити на залучення експертів до участі в різноманітних проектах на Україні. Так що я розраховую, що ми вийдемо на суму приблизно в 10 мільйонів євро. Якщо ми досягнемо згоди стосовно цієї суми, то в листопаді буде прийнято остаточне рішення”.

Що ж стосується змісту запланованих проектів, то це, каже Анетте Зайдель, у першу чергу – реабілітація гідроелектростанцій на Західній Україні, що набуває особливої актуальності з огляду на високі ціни на нафту і необхідність у зв”язку з цим розвивати відновлювальні види енергії:

”Пропозиція стосовно цього надійшла з Києва, але наші експерти вважають її дуже перспективною. Крім того, ми можемо надати Україні допомогу в галузі більш ефективного використання енергії в цілому. Ми вважаємо, що тут ще є велике поле для спільної роботи”.

Делегація України брала участь у роботі Боннської міжнародної конференції з питань відновлюваної енергії, що відбулася на початку червня. Німецька сторона сподівається, що питання, які обговорювалися на цьому дуже поважному форумі, стануть актуальними також і для України. Особливо в галузі гідроенергетики та використання біомаси для видобутку біодизеля.

Що ж стосується співпраці на наступний, 2005 рік, то про це федеральне міністерство з питань економічної співпраці та розвитку прийматиме рішення пізніше, зазначила Анетте Зайдель. Справа в тому, що це відомство займається переважно допомогою країнам, що розвиваються. Однак, як наголосила представниця німецької сторони, Україну аж ніяк не можна віднести до цієї категорії, а тому співпраця з Києвом повинна набути якихось інших ознак.

Відповідаючи на цю ідею, посол України в Німеччині Сергій Фареник запропонував розширити рамки співпраці з ФРН, залучивши до цього, наприклад, країни третього світу, зокрема, Африки. На думку представника України, це могло б виглядати так, що Україна здійснювала б німецькі інвестиційні проекти в країнах СНД, у Центральній Азії, а також в Африці та інших регіонах світу. Як зазначив Сергій Фареник, Київ має позитивний досвід співпраці з рядом указаних регіонів, єдина проблема, що постійно постає – це проблема фінансування. І тут якраз могла б допомогти Німеччина.

Слід зазначити, що така пропозиція виявилася для представниці німецького міністерства досить несподіваною. Такого роду співробітництво, сказала Анетте Зайдель, поки що не планувалося, а тому все це ще слід детально обговорити. Справа в тому, що міністерство з питань економічної співпраці підтримує проекти, яки здійснюються переважно в тій країні, якій надається кредит, у даному випадку – в Україні. Це стосується як проектів у рамках державних організацій України, так і в рамках підтримки приватних ініціатив.

Представниця німецького міністерства повідомила також, що метою її поїздки до Києва, що планується на початок липня, є не лише обговорення вже вказаних проектів, а й, взагалі, питань подальшої двосторонньої співпраці, особливо з огляду на те, що попередні форми співробітництва в рамках програми ”Трансформ” практично припиняються. Планується, що в Києві буде підписано спеціальний протокол про майбутню співпрацю. Крім того, Анетте Зайдель вирушить з Києва до Одеси, де німецьке міністерство також планує не лише продовження вже існуючих проектів з фінансової та організаційної підтримки німецьких громад Одеської області, а й започаткування співробітництва взагалі в рамках усього регіону.

Надзвичайний і повноважний посол України в Німеччині Сергій Фареник висловив задоволення планами, що їх представила керівниця відділу Центральної, Східної та Південносхідної Європи міністерства Анетте Зайдель:

”Я почув про конкретні пропозиції в розмірі восьми мільйонів євро на реконструкцію та реабілітацію наших гідроелектростанцій. Це дуже важливо. Але важлива не сама ця сума – вісім мільйонів. Важливо те, що німецький уряд продовжує інвестування конкретних проектів в Україні. Це є певний знак, певне підтвердження для великого німецького бізнесу, що інвестиції в Україну йдуть. А якщо вони йдуть від держави, то це буде цікавим і для приватних німецьких інвесторів”.