Україна самоізолюється

Україна може опинитися в ізоляції від решти світу внаслідок своєї ініціативи з перегляду митних тарифів. Ціла низка країн засуджує непередбачуваність українських партнерів, які торпедують зусилля з лібералізації глобального торговельного простору, наголошують експерти.

22 серпня Україна надіслала до Світової організації торгівлі (СОТ) свої пропозиції щодо зміни правил доступу на український ринок близько 350 найменувань товарів. Як повідомляється, офіційний Київ запросив іноземні країни до початку переговорів про тарифні ставки.

СОТ та європейці спантеличені

У СОТ це викликало вкрай негативну реакцію і закиди у штучних перешкодах міжнародній торгівлі. Шеф інформаційного департаменту СОТ Кіт Роквелл в інтерв'ю Deutsche Welle сказав, що в поданих урядом України документах "йдеться про список товарів на суму в 4,6 мільярдів доларів". Раніше речник Єврокомісії з торгівлі Джон Кленсі заявив агенції Reuters, що збільшення Києвом митних ставок зачіпає європейський експорт "обсягом у майже два мільярди євро".

Ще відвертішим був речник німецького міністерства економіки Штефан Роуенгофф. Він заявив DW, що вимога України "суперечить принципу відкритих ринків". Представник німецького міністерства економіки визнав, що юридично Україна має право порушувати такі питання, але українська сторона і досі не пояснила підґрунтя свого рішення.

Крім цього, Роуенгофф нагадав, що Україна приєдналась до СОТ лише чотири роки тому. "Перегляд окремих зобов’язань упродовж такого нетривалого часу, що минув після набуття членства, є вельми незвичною практикою й викликає запитання щодо причин такого кроку", - зауважив Роуенгофф. За його словами, Київ досі не пояснив підґрунтя цього рішення.

Підвищення чи модифікація?

У Києві закиди заперечують. На запит DW міністерство економічного розвитку та торгівлі України запевнило, що українські пропозиції "передбачають лише модифікацію зв’язаних ставок тарифних поступок України, а не підвищення діючих імпортних мит". В українському мінекономіки пояснили необхідність цього тим, що "при даній економічній ситуації та загрозах, які існують для всіх членів СОТ, український уряд повинен мати певну гнучкість в проведенні торговельної політики у її тарифному аспекті".

Економіст Володимир Застава в інтерв'ю DW сказав, що формулювання, якими Мінекономіки в Києві спростовує підозри в намаганні збільшити митні тарифи на імпортні товари, йому не зрозумілі. "Можливо, це пі-ар акція перед виборами, яка вщухне після 28 жовтня. А може, це просто вияв непрофесійності урядовців", – сказав експерт.

Урядовий уповноважений з євроінтеграції мінекономіки Валерій П'ятницький в інтерв'ю офіційному сайту міністерства від 1 жовтня зазначив, що Україна "не порушує жодних правил СОТ", оскільки її дії "повністю відповідають духу і процедурі статті XXVIII ГАТТ 1994 та цілям Світової організації торгівлі".

Україна псує глобальний компроміс?

Однак представники країн-учасниць СОТ вважають, що Україна лише "скористалась лазівкою у правилах СОТ" з метою переглянути дозволені ліміти своїх митних тарифів, повідомляє агентство Reuters із посиланням на висловлювання послів країн, які брали участь у переговорах у Женеві цього тижня. Ці дії, на думку дипломатів, суперечать засадам системи СОТ. Як мінімум 19 країн-членів організації висловили критику щодо намірів Києва або попередили про можливі ускладнення в зв'язку з цим. Серед них – Сполучені Штати, Японія, Китай, Канада, Мексика, Австралія та Камбоджа від імені Асоціації країн Південносхідної Азії, інформує Reuters.

В очах світової спільноти Україна псує глобальне свято. Адже після десятиліття безплідних дискусій щодо лібералізації торгівлі – так званого «Доського раунду» - нарешті з'явилася надія на компроміс між розвиненими країнами та країнами, що розвиваються. 20 країн, що розвиваються, на чолі з Бразилією запропонували загальносвітову домовленість у галузі сільського господарства. Вона містить низку пропозицій щодо перерозподілу імпортних квот та одночасного скасування державних субсидій. Однак сподівання знайти консенсус, пише у своїй статті інформагентство Reuters, затьмарені критикою на адресу України.

Посол Бразилії заявив, що крок України матиме вплив на 15 відсотків бразильського експорту до України. У свою чергу, посол Європейського Союзу Ангелос Пангратіс підкреслив, що Київ ризикує підірвати довіру до своїх зобов'язань як країни члена СОТ.

Європейські товари перетворяться на дорогий дефіцит?

Більшість опитаних українських незалежних економістів також здивовані діями уряду. Президент Центру економічного розвитку Олександр Пасхавер в розмові з кореспондентом DW він не виключив, що це є "екстраординарним кроком з пошуку джерел наповнення держбюджету та усунення від'ємного сальдо у зовнішній торгівлі".

Експерт Київського інституту проблем управління ім. Горшеніна Володимир Застава не виключив, що недопущення в Україну європейських товарів може бути вигідним українським виробникам автомобілів, хімічної промисловості та побутової техніки. "Вони постійно вимагають збільшення експортного мита із тим, аби штучно збільшити попит на свою неякісну продукцію", – сказав економіст.

Директор Інституту економічних досліджень та політичних консультацій Ігор Бураковський вважає, що обмеження імпорту більш якісних європейських товарів спричинить зростання цін на менш якісні українські аналоги. "Незрозуміло, як ті, хто вимагає захисту від імпорту, економічно обґрунтовують необхідність такого кроку та чому їхня низька конкурентоспроможність обумовлена саме зовнішніми, а не внутрішніми чинниками",– сказав економіст. Як приклад він нагадав, що багатолітнє обмеження експорту європейських автомобілів і досі не спричинило бурхливого розвитку українського автопрому.

Бураковський  не вважає, що в переліку 350 найменувань товарів, що його подала Україна до СОТ, містяться якісь російські товари, або товари походженням з країн СНД. "Ми маємо двосторонні, а тепер ще й багатосторонню угоду про вільну торгівлю з СНД, і значна частина торгівлі в цих межах лібералізована", – сказав Бураковський. Він не виключив, що наміри Києва переглянути митні тарифи не будуть реалізовані, бо наразяться "на вимоги таких компенсацій, які українська сторона не зможе надати".

Економіст впевнений, що Україна могла досягти далеко більшого успіху, якщо б уряд демонстрував послідовну та реалістичну політику на переговорах з торгівельними партнерами в межах СОТ.