Україна і НАТО: саміт слабких надій і обмежених можливостей

"Підходьте ближче, знімайте крупним планом!" Привітно посміхаючись, офіцер у камуфляжі зазивав журналістів до намету поруч із прес-центром. Там британська армія демонструвала досягнення військової медицини. Зліва на ношах лежав манекен бійця з відірваними ногами. У центрі намету іншому манекену робили "операцію". "Це єдиний у світі такий тренажер, у нього навіть "кров" тече", - пояснював офіцер. За його словами, у поранених в бою солдатів армій НАТО - високі шанси вижити. На питання DW, чи отримає Україна таке медичне обладнання від альянсу, офіцер лише знизав плечима: "Наскільки я знаю - ні".

Державні та урядові лідери, які приїхали на саміт НАТО в містечко Ньюпорт в Південному Уельсі, цього намету не бачили. Для них вибрали інший антураж. Біля входу в котедж Celtic Manor організатори встановили макет винищувача "Єврофайтер". На сусідній галявині для гольфу, прямо перед телекамерами, стояли танк і бронемашина. Без них зустріч у верхах Організації Північноатлантичного договору була б схожа на саміт Євросоюзу. З тією лише різницею, що замість звичних для Брюсселя німецьких лімузинів, світових лідерів возили на британських "Ягуарах".

Україна в одному ряду з Іраком

Хоча Україна не є членом НАТО, події на сході країни обіцяли бути в центрі уваги уельського саміту. Але цього не сталося. В усякому разі не так, як очікували деякі спостерігачі.

З одного боку, в перший день саміту - 4 вересня - прізвище українського президента Петра Порошенка справді звучало в прес-центрі частіше за інших. Журналісти різних країн вимовляли його без запинки. Порошенко зустрівся з лідерами п'яти провідних західних країн - США, Великобританії, Німеччини, Франції та Італії, а також взяв участь у засіданні комісії НАТО-Україна. З іншого боку, генеральний секретар альянсу Андерс Фог Расмуссен і лідери провідних країн-членів у своїх виступах ставили збройний конфлікт в Україні в один ряд із ситуацією в Афганістані і в Іраку.

Нова надія на Мінськ

Коли з'явилася інформація про те, що в п'ятницю, 5 вересня, Україна може домовитися з сепаратистами про припинення вогню, ця новина миттєво витіснила всі інші. Глава міністерства закордонних справ Німеччини Франк-Вальтер Штайнмаєр сказав на брифінгу, що у нього є хоч і невелика, але надія на успіх у Мінську. За його словами, настав час "прямих переговорів". Запитували про зустріч контактної групи й українського президента на його підсумковій прес-конференції з генсеком альянсу Расмуссеном. Порошенко відповів, що Україна готова припинити вогонь, і що його обережна надія грунтується на заявах керівництва Росії і самих сепаратистів на сході України.

Расмуссен був також стриманий в очікуваннях. "Якщо заяви російської сторони щирі, ми їх вітаємо", - сказав він, натякаючи на недовіру Москві. "Росія не зробила жодного кроку" до миру на сході України, вважає глава НАТО, відомий своїми жорсткими висловлюваннями. Позицію альянсу він висловив формулою: "Росія воює з Україною в Україні". Для Расмуссена цей саміт - останній. Після цього данця організацію очолить норвежець Стольтенберг.

Допомога від НАТО буде, але не зброєю

На головне ж для України питання - чим НАТО може конкретно допомогти країні, що веде, за її власними словами, війну з Росією, відповіді на саміті в Уельсі не стали несподіваними. Генсек Расмуссен заявив, що альянс підтримує Україну, закликав Росію відмовитися від анексії Криму і припинити підтримку сепаратистів на сході країни. Такі заяви лунали й раніше. Не стала новиною і заява про трастові фонди, за допомогою яких НАТО планує допомогти Україні модернізувати свою армію. Поставок озброєнь, "у тому числі – високоточних" Київ чекає від окремих членів НАТО, заявив у Ньюпорті президент Порошенко. Ані країни, ані виду озброєнь він, однак, не назвав.

Питання ж про членство України в НАТО, схоже, залишилося за дужками саміту в Уельсі. Порошенко натякнув, що час для цього ще не настав. Головний підсумок зустрічі, на думку президента України, - "безпрецедентна підтримка", яку він відчув, спілкуючись із західними лідерами. Поки це була підтримка більше на словах.