Коштом пільг

Європейська металургія потерпає від негативних наслідків кризи на світовому ринку сталі. Причиною брюссельські чиновники називають перевиробництво у світі та падіння цін через сталевий бум у Китаї. Ця країна нині виробляє вже половину світових обсягів сталі і з імпортера перетворилася на експортера цієї продукції. На цьому тлі виробництво сталі в ЄС за останні два роки скоротилося на 10 відсотків (виробництво за квітень 2013 року у порівнянні з квітнем 2011-го). А від початку кризи 2008 року попит у країнах спільноти впав на 27 відсотків. За цей час в європейській металургії було втрачено близько 40 тисяч робочих місць.

З огляду на такий плачевний розвиток Єврокомісія ухвалила "План дій для забезпечення конкурентоспроможної та стабільної сталеливарної промисловості в Європі". Документ, затверджений у квітні цього року, передбачає підвищення конкурентоздатності сталеливарної індустрії ЄС шляхом зниження собівартості виробництва металу, скорочення енергомісткості галузі, ухвалення більш сприятливого законодавства та стимулювання європейського попиту на метал з боку автобудівництва та інших галузей. Брюссель також не виключив запровадження відповідних мит та антидемпінгових розслідувань експорту металу з третіх країн.

Українській метал ще потрібен світовому ринку

Чим загрожують ці заходи українським металургам? Відповідаючи DW на це запитання, урядовий уповноважений з євроінтеграції Валерій П’ятницький сказав, що в разі підписання Угоди про асоціацію з ЄС та створення зони вільної торгівлі всі торгівельні обмеження будуть скасовані. "З європейського боку всі мита будуть встановлені на рівні нуля. Це буде цілковита лібералізація", - запевнив П'ятницький. Він також не виключив ініціювання Києвом антидемпінгових розслідувань та заходів у відповідь на неконкурентні дії з боку таких країн, як Китай. Але при цьому П'ятницький додав, що це станеться тільки в разі, як українська "гірничо-металургійна галузь відчуватиме негатив від подібних порушень на ринку".

Директор Інституту економічних досліджень та політичних консультацій Ігор Бураковський пояснив в інтерв'ю DW обережність урядовця тим, що Китай є не лише конкурентом, а й партнером українських металургів. Водночас навіть якщо ЄС не запровадить з Україною зону вільної торгівлі, європейський металургійний ринок для місцевих виробників не є пріоритетним. "Значна частина українського металургійного експорту, як це не парадоксально, припадає саме на Китай, який не лише експортує, а й імпортує окремі види металопродукції. Крім того, Україна експортує в країни Близького та Середнього Сходу, деякі африканські та латиноамериканські країни", - сказав економіст. 

На його думку, значно більшою проблемою для України є те, що в світовій економіці нагромаджені надлишкові виробничі металургійні потужності, і ще за п'ять-сім років до кризи розпочалися переговори між основними виробниками про скорочення цих потужностей. "Сторони встигли домовитися, що має бути напрацьована певна формула виводу з експлуатації цих надлишкових потужностей", - розповів Бураковський. Він вважає, що в майбутньому на Україну чекає "дуже непроста боротьба із захисту своїх економічних інтересів з огляду на майбутню конфігурацію світового гірничо-металургійного комплексу".

Держава рятує збиткові заводи?

На відміну від ЄС в Україні поки не чути про масові звільнення працівників гірничо-металургійного комплексу (ГМК) чи про їхнє закриття. Проте гендиректор об’єднання металургійних заводів "Металургпром" Василь Харахулах повідомив, що збитки ГМК за підсумками 2012 року збільшилися у 3,3 рази. За словами гендиректора, металургійні підприємства втратили 13,7 мільярдів гривень, а це на 9,5 мільярдів більше, ніж 2011 року. "У металургійній галузі 2012 року не було жодного рентабельного підприємства - всі потерпали від збитків", - заявив Харахулах українським ЗМІ.

З огляду на всі тривожні дзвоники прем'єр України Микола Азаров на міжнародній конференції "Україна і партнери" в Києві 14 червня заявив про підписання меморандуму про взаєморозуміння з металургійними підприємствами. "Уряд не допустить, щоби вітчизняний гірничо-металургійний комплекс повторив європейський сценарій. Українські підприємства цієї галузі закриватися не будуть", - заявив прем'єр Микола Азаров. Прем'єр також повідомив, що документ зобов'язує металургів встановлювати ціни на метал на внутрішньому ринку не вище експортних. Повного тексту меморандуму поки що не оприлюднено.

Варто зазначити, що аналогічні меморандуми з підприємствами ГМК підписували майже всі уряди України. Надання пільг, преференцій та державної підтримки приватним металургійним підприємствам урядовці пояснювали тим, що ця галузь є "локомотивом української економіки" і приносить найбільшу валютну виручку державі. Натомість Ігор Бураковський вважає, що цей "локомотив" залишається такою собі державою в державі. "Металургія отримує великі кошти, але люди, які працюють у цій сфері, залишають ці гроші в галузі і навколо цього будують свій бізнес. Натомість вкрай важливо, щоби ці кошти перерозподілялися в інші сфери", - наголосив економіст.