Вибори в Німеччині й Україні

На парламентських виборах у Німеччині 22 вересня була присутня група спостерігачів з України. Берлінський кореспондент Deutsche Welle Нікіта Жолквер попросив деяких з них поділитися не лише враженнями від виборчої системи ФРН. Адже наприкінці листопада у Вільнюсі відбудеться саміт Євросоюзу та країн Східного партнерства, на якому хочуть підписати Угоду про асоціацію між ЄС та Україною.

Deutsche Welle: ЄС висунув Україні кілька умов для підписання Угоди про асоціацію. Одна з них - зміни українського виборчого законодавства. Ви спостерігали за перебігом виборів у Німеччині. Що з німецького досвіду можна використати в Україні?

Жанна Усенко-Чорна, член Центральної виборчої комісії України: Мені як людині, безпосередньо пов'язаній з організацією виборів в Україні, дуже сподобалась відсутність у Німеччині заборон на агітацію напередодні та в день голосування. Така заборона суттєво ускладнює українське законодавство. Її скасування дуже б розвантажило виборчі комісії. Що ж до самої виборчої системи, то німецька, враховуючи природу держави, абсолютно несумісна з українськими реаліями. Німеччина - федеративна держава, Україна - унітарна.

Ольга Айвазовська, керівник Громадянської мережі "ОПОРА": Так, німецьку виборчу систему не можна просто взяти й перенести на Україну. В Україні теж змішана виборча система, в наукових колах вона називається паралельною. Але в нас кандидати, які беруть участь у виборчій кампанії, можуть мати лише формальне відношення до політичних партій. Є прецеденти політичної корупції, так звані "тушки", коли той, хто отримав депутатський мандат, просто відмовляється від політичної партії, яка висунула його кандидатом. Ще один момент, на який варто звернути увагу в Україні, - це державне фінансування партій і проблема його непрозорості. Що ж стосується вимог ЄС, то йдеться лише про один закон про парламентські вибори, який не є найгіршим. Більш проблематичним є закон про місцеві вибори й закон про державний референдум, за допомогою якого можна внести зміни в державній устрій і до конституції України.

Володимир Бондаренко, депутат українського парламенту з фракції "Батьківщина": Ще одна вимога європейців - не змінювати виборче законодавство до кожних виборів, виходячи з того, які політичні сили мають можливість це зробити. Сьогодні ми, на жаль, ще дуже далекі від виконання таких умов.

Ростислав Павленко, депутат фракції УДАР: У Німеччині сформована політична культура виборів, тут багато що побудовано на довірі. В Україні поки що й надалі потрібні механізми контролю з боку громадянського суспільства за проведенням виборів, інструменти взаємного контролю політичних партій, передусім у виборчих комісіях, справедливі формули призначення їхніх голів.

- І ще одна умова, яку висуває Євросоюз, - вирішення проблеми Тимошенко. Як ви гадаєте, чи випустять її з в'язниці до саміту у Вільнюсі?

Олександр Черненко: Сьогодні це найголовніша перешкода на шляху підписання Угоди про асоціацію. Ми сподіваємось, що цю проблему все ж таки вирішать. Але в будь-якому разі влада зробить усе, щоб Тимошенко не мала права брати участь у політичному житті й балотуватись на державні посади.

Ростислав Павленко: Влада повинна ухвалити стратегічне рішення про зближення з ЄС й підписати Угоду про асоціацію. Європейські країни достатньо жорстко ставлять питання про звільнення Тимошенко. Звичайно, що європейським стандартам відповідало б її звільнення. Президент Янукович заявив, що до 21 жовтня цю проблему вирішать, так що чекати залишилось недовго.

Ольга Айвазовська: За нинішнього формату влади й опозиції, при загальному бажанні євроінтегруватися парламент може ухвалити будь-які законодавчі зміни, які б дали можливість звільнити Тимошенко. Але справа Тимошенко - це політична справа однієї людини. Отже, рішення ухвалюватиметься не в парламенті, а особисто президентом України. І яким це рішення буде, знає лише він.

- Наскільки взагалі важливою для України, з вашої точки зору, є Угода про асоціацію з ЄС?

Володимир Бондаренко: Україна отримала історичний шанс обрати європейський вектор розвитку. Ми не проти нормальної співпраці з Росією. Але Москва демонструє дивну позицію, намагається перешкодити асоціації України з ЄС. Ми вважаємо такий підхід неадекватним. Досі чимало російських політичних діячів сприймають нас як частину "їхньої" великої країни. Ми хотіли б, зберігаючи хороші відносини з Росією, розвиватись у європейському напрямку. Європейські стандарти нам більше підходять.

Олександр Черненко: В історії кожної країни бувають моменти, коли зірки сходяться так, що потрібно ухвалити рішення, яке матиме наслідки на роки й десятиліття. От так зірки нині зійшлися над Україною. Водночас ми чудово розуміємо, що сам факт підписання Угоди про асоціацію не перетворить відразу Україну на Європу. Це дуже тривалий шлях.

Жанна-Усенко Чорна: Історія України розпочалась зовсім не триста з невеликим років тому, коли країна приєдналась до Російської держави. Історія України налічує понад тисячу років, і це завжди була історія виключно проєвропейська, прозахідноєвропейська. Велика, домінуюча частина України і географічно, й ментально здавна належала до західної цивілізації. Українці органічно вписуються в європейську родину народів. Отже, майбутнє України, безперечно, в ЄС.