Україну й інших членів Ради Європи закликають гарантувати свободу політичних дебатів у мас-медіа
13 лютого 2004 р.Реклама
Ситуація мас-медіа в Україні залишається у фокусі уваги Ради Європи. Один з головних органів цієї організації - Комітет міністрів - закликав у четвер українські власті виконувати рекомендації Ради Європи щодо свободи слова. До них належить зокрема й ухвалена на засіданні Комітету декларація про свободу політичних дебатів у мас-медіа. На складній ситуації із свободою слова в Україні неодноразово наголошували і в Парламентській асамблеї Ради Європи.
Декларація, ухвалена в четвер Комітетом міністрів Ради Європи, ще раз наголосила на праві мас-медіа вільно оприлюднювати критичну інформацію про політиків, чиновників та політичні установи. Українським ЗМІ поки не завжди вдається таким правом скористатися. Доповідачі з українського питання в моніторинговому комітеті ПАРЄ Ганне Северінсен та Ренате Вольвенд і після свого нещодавнього візиту до України переконані, що ситуація із мас-медіа в Україні залишається серйозною. Українські власті не погоджуються із позицією цих двох парламентаріїв Ради Європи, навіть звинувачуючи Северінсен і Вольвенд у втручанні у внутрішні справи України. На чому ґрунтуються висновки доповідачів з українського питання? Із Ганне Северінсен розмовляла наш кореспондент Наталя Вікуліна:
Доповідач з українського питання в моніторинговому комітеті Парламентської Асамблеї Ради Європи Ганне Северінсен назвала ситуацію з мас-медіа в Україні досить критичною. Проблему не вирішує й те, що деякі газети в країні є опозиційними. Говорить Северінсен:
"Згідно з тим, що я чула, ситуація є скоріше критичною. Звичайно, існують опозиційні газети. Але якщо ви подивитеся на електронні засоби масової інформації, то вони висвітлюють події дуже однобічно, а для багатьох людей електронні медіа є єдиним джерелом інформації",- сказала депутат ПАРЄ.
Северінсен розказала, що вона та її колега Ренате Вольвенд володіють інформацією, яка свідчить про наявність темників:
"Багато джерел повідомляють нам про темники і проблеми навколо них. Виглядає на те, що майже всі електронні медіа мають ті самі приписи. На що ми намагаємось вказати, так це, звичайно, на те, що опозиція повинна мати можливість також з"являтися в електронних мас-медіа - й особливо на державному телебаченні",- заявила парламентарій.
Северінсен пояснила, що для виправлення ситуації Рада Європи може надсилати експертів і допомогти в змінах до законодавства. За її словами, це зробити непросто - оскільки українська держава поки не особливо прагне скористатися такою підтримкою із Страсбурга. Через те, каже Северінсен, Рада Європи мусить співпрацювати з ОБСЄ і Євросоюзом та іншими організаціями, які мають інтерес до України, аби спільними зусиллями забезпечити проведення вільних і чесних президентських виборів:
"Ми плануємо опиратися великою мірою на ОБСЄ, тому що ця організація має можливість відправити спостерігачів, які працюватимуть на місці тривалий термін. Разом з пані Вольвенд я планую приїхати в Україну й зробити моніторинг ситуації десь за місяць до президентських виборів. Ми зробимо свої спостереження й надамо рекомендації. Але ми є тільки двома депутатами, ми - не експерти. Тому маємо покладатися на інші організації, які збирають для нас інформацію. Дуже важливим буде співпрацювати з ОБСЄ, що ми вже робимо",- зазначила доповідач з українського питання в моніторинговому комітеті ПАРЄ.
Колега Ганне Северінсен, депутат ПАРЄ від Ліхтенштейну Ренате Вольвенд, згадуючи в інтерв"ю "Німецькій хвилі" свій останній візит до Києва, сказала, що те, яким чином відбувалося інформування населення про нього, свідчило про існування "певних директив" з боку влади. Ренате Вольвенд поділилася зокрема таким спостереженням:
«Під час наших візитів і зустрічей з представниками мас-медіа в Україні мені доводиться щоразу константувати той факт, що практично ніколи ніхто не наважується говорити конкретно, як далеко вже зайшло обмеження свободи мас-медій. Тобто, ми часто чуємо розповіді, приміром, пана А про те, що він знає, що трапилося з пані Ікс, чи напаки. Але на офіційних прес-конференціях, коли заходить мова про обмеження свободи слова, ніколи не називаються конкретні приклади. Люди просто бояться говорити про це".
Виходячи лише з такого явища, підсумовує Ренате Вольвенд, підозри щодо обмеження свободи слова в Україні лише дедалі підсилюються.
Декларація, ухвалена в четвер Комітетом міністрів Ради Європи, ще раз наголосила на праві мас-медіа вільно оприлюднювати критичну інформацію про політиків, чиновників та політичні установи. Українським ЗМІ поки не завжди вдається таким правом скористатися. Доповідачі з українського питання в моніторинговому комітеті ПАРЄ Ганне Северінсен та Ренате Вольвенд і після свого нещодавнього візиту до України переконані, що ситуація із мас-медіа в Україні залишається серйозною. Українські власті не погоджуються із позицією цих двох парламентаріїв Ради Європи, навіть звинувачуючи Северінсен і Вольвенд у втручанні у внутрішні справи України. На чому ґрунтуються висновки доповідачів з українського питання? Із Ганне Северінсен розмовляла наш кореспондент Наталя Вікуліна:
Доповідач з українського питання в моніторинговому комітеті Парламентської Асамблеї Ради Європи Ганне Северінсен назвала ситуацію з мас-медіа в Україні досить критичною. Проблему не вирішує й те, що деякі газети в країні є опозиційними. Говорить Северінсен:
"Згідно з тим, що я чула, ситуація є скоріше критичною. Звичайно, існують опозиційні газети. Але якщо ви подивитеся на електронні засоби масової інформації, то вони висвітлюють події дуже однобічно, а для багатьох людей електронні медіа є єдиним джерелом інформації",- сказала депутат ПАРЄ.
Северінсен розказала, що вона та її колега Ренате Вольвенд володіють інформацією, яка свідчить про наявність темників:
"Багато джерел повідомляють нам про темники і проблеми навколо них. Виглядає на те, що майже всі електронні медіа мають ті самі приписи. На що ми намагаємось вказати, так це, звичайно, на те, що опозиція повинна мати можливість також з"являтися в електронних мас-медіа - й особливо на державному телебаченні",- заявила парламентарій.
Северінсен пояснила, що для виправлення ситуації Рада Європи може надсилати експертів і допомогти в змінах до законодавства. За її словами, це зробити непросто - оскільки українська держава поки не особливо прагне скористатися такою підтримкою із Страсбурга. Через те, каже Северінсен, Рада Європи мусить співпрацювати з ОБСЄ і Євросоюзом та іншими організаціями, які мають інтерес до України, аби спільними зусиллями забезпечити проведення вільних і чесних президентських виборів:
"Ми плануємо опиратися великою мірою на ОБСЄ, тому що ця організація має можливість відправити спостерігачів, які працюватимуть на місці тривалий термін. Разом з пані Вольвенд я планую приїхати в Україну й зробити моніторинг ситуації десь за місяць до президентських виборів. Ми зробимо свої спостереження й надамо рекомендації. Але ми є тільки двома депутатами, ми - не експерти. Тому маємо покладатися на інші організації, які збирають для нас інформацію. Дуже важливим буде співпрацювати з ОБСЄ, що ми вже робимо",- зазначила доповідач з українського питання в моніторинговому комітеті ПАРЄ.
Колега Ганне Северінсен, депутат ПАРЄ від Ліхтенштейну Ренате Вольвенд, згадуючи в інтерв"ю "Німецькій хвилі" свій останній візит до Києва, сказала, що те, яким чином відбувалося інформування населення про нього, свідчило про існування "певних директив" з боку влади. Ренате Вольвенд поділилася зокрема таким спостереженням:
«Під час наших візитів і зустрічей з представниками мас-медіа в Україні мені доводиться щоразу константувати той факт, що практично ніколи ніхто не наважується говорити конкретно, як далеко вже зайшло обмеження свободи мас-медій. Тобто, ми часто чуємо розповіді, приміром, пана А про те, що він знає, що трапилося з пані Ікс, чи напаки. Але на офіційних прес-конференціях, коли заходить мова про обмеження свободи слова, ніколи не називаються конкретні приклади. Люди просто бояться говорити про це".
Виходячи лише з такого явища, підсумовує Ренате Вольвенд, підозри щодо обмеження свободи слова в Україні лише дедалі підсилюються.
Реклама