Українці, які прикидалися сирійцями, судяться з ФРН

Адміністративний суд у Мюнстері у понеділок, 26 червня, починає розгляд справи українців, котрі успішно видали себе за сирійців у ФРН і отримали статус біженців. Справа опинилася в суді через те, що фальшиві "біженці", котрі не говорять по-арабськи, вихвалялися, як легко змогли обдурити німецьких чиновників, пише німецьке видання Die Welt.

Все почалося у вересні 2014 року, коли подружжя з двома неповнолітніми дітьми прибуло до ФРН і попросило про надання притулку, називаючи себе переслідуваними біженцями з Сирії. Федеральне відомство з питань міграції та біженців надало їм цей статус у березні 2015 року. Відповідне рішення було ухвалене під час письмової процедури. Особистої співбесіди з прохачами притулку не було. Одержавши позитивне рішення, "біженці" прибули до притулку, де почали вихвалятися перед сусідами, як легко змогли одержати статус.

Через певний час ця інформація дійшла до відомства з питань іноземців, яке своєю чергою поінформувало відомство з питань міграції та біженців. У підсумку 13 квітня 2016 року рішення про надання українцям статусу біженців від 2 березня 2015 року було скасоване, а їхні клопотання про надання притулку відхилені. Саме це нове рішення українці нині оскаржують, посилаючись на чинну в Німеччині правову норму "захисту довіри". Українці аргументують, що їх визнали біженцями, попри вказівки на те, що вони не можуть бути сирійцями, тож це рішення має залишатися чинним.

Право подати до суду в них є, кожен може оскаржувати будь-яке рішення, яке має для нього негативні наслідки. Утім, навряд чи звернення до суду допоможе фіктивним "сирійцям", зазначають експерти. Адже як зауважив німецький професор-правник Фабіан Віттрек (Fabian Wittreck) в інтерв'ю виданню Die Welt, початковим пунктом були фальшиві дані, тому скаржники не можуть посилатися на принцип "захисту довіри". Утім, за його словами, хоча шансів виграти в суді в родини з України обмаль, варто зачекати і подивитися, чи немає в них ще якогось козиря в рукаві на кшталт недотримання відомством терміну розгляду чи якихось формальних помилок.