Університет для пенсіонерів

У напхом напханій лекційній залі - багато сивих зачісок, лисих голів та окулярів для читання. Не дивно, адже майже всім цим студентам - за 60 років. Під час лекції вони не шепочуться й не тицяють у клавіші смартфонів, як часто буває в німецьких університетах. Ця публіка уважно слухає й ретельно записує. Тема сьогоднішньої лекції - історія зародження західноєвропейської філософії.

Гартмут Брац уже понад десять років відвідує заходи у франкфуртському університеті третього віку, скорочено U3L. "Я цікавлюся цими лекціями, відколи пішов на пенсію. Перш за все - літературою й античністю", - каже 74-річний студент. Раніше він працював юристом у банку і мав поза роботою мало часу для вишуканих мистецтв. Така сама історія - в багатох його сивочолих одногрупників. Вийшовши на пенсію, вони нарешті мають час для тем, якими цікавляться.

Не вільні слухачі, а спудеї

У Німеччині поки що не існує єдиної освітньої моделі для пенсіонерів. У вищих школах та університетах літнім людям пропонують багато форм навчання. Зазвичай пенсіонери відвідують лекції як вільні слухачі разом із молоддю, заплативши близько 100 євро за семестр. Вони не зобов'язані надавати атестат зрілості й тому, як правило, не можуть складати університетські іспити.

Ідея навчання для людей похилого віку виникла в Німеччині близько тридцяти років тому, каже Сильвія Дабо-Круз, виконавча директорка франкфуртського університету третього віку: "Тоді існував рух за відкритість вищих шкіл для людей у віці, і ми були серед перших університетів, які його підтримали". Але у франкфуртському Університеті імені Йоганна Вольфґанґа Гете навчання для літніх організоване не так, як в інших вишах Німеччини. Тут існує альма-матер третього віку - щось на кшталт окремого навчального підрозділу виключно для літніх людей.

Юні та літні вчаться окремо

U3L організоване як об'єднання, схоже на університет в університеті. Лекції читають університетські доценти. Пенсіонери мають такий самий вибір напрямів, як їхні молоді колеги - від археології до клінічної анатомії та історії науки. Щосеместру пенсіонерам пропонують до 120 курсів. Однак тепер вони вчаться окремо від молоді.

Так було не відразу. Спершу у Франкфурті запровадили змішане навчання. Літні слухачі могли відвідувати постійні курси на різних факультетах разом із молоддю, проте мали й окрему структуру U3L із пропозиціями виключно для старших. У 2005 році університет ухвалив рішення, що пенсіонери мають відвідувати курси, призначені тільки для них. Таким чином адміністрація вирішила краще контролювати потік студентів. Нині до франкфуртського університету записані 3500 пенсіонерів.

Сильвія Дабо-Круз бачить не тільки позитивні боки цього рішення. Чимало професорів дзвонили їй і скаржилися, що старші більше не приходять. "Коли літня людина, котра багато років прожила в Африці, відвідувала курс африканської філології, це збагачувало лекції", - пояснює керівниця U3L.

Старші займають місця молодших?

Студентів похилого віку нерідко критикують за те, що вони, мовляв, займають місця молодших. Розпитуючи про це молодь у франкфуртському університеті, чуємо різні думки. Але багато хто переконаний, що присутність пенсіонерів має переваги. "Для нас обмін думками зі старшими може бути цікавим, бо вони мають більше життєвого досвіду й відкривають нам нові перспективи", - каже одна зі студенток-германісток.

Однак не кожен літній студент охоче вчиться з молодими. Деякі воліють лишатися між своїх. "Мені до вподоби відвідувати U3L, бо я не маю відчуття, що відбираю місце в молодшого. Тут я взагалі-то почуваюся краще", - підсумовує 67-річна Бріґітте Ремі.