Родинна політика

"Німців через низький показник народжуваності стає дедалі менше, а натомість французів - більшає", - каже Домінік Ґрильмаєр із Німецько-французького інституту. За статистикою, на кожну жінку в Німеччині припадає 1,4 дитини, тоді як у Франції - близько 2,1. У найближчому майбутньому населення Франції буде більшим за німецьке, прогнозує Ґрильмаєр.

Французька родинна політика дбає не лише про збільшення кількості населення, а й про більше шансів для жінок поєднувати родину та роботу, наголошує Кристина Шильдман із Фонду Фрідриха Еберта. Що більше жінок у країні працюють, то більше дітей народжується - такий несподіваний взаємозв'язок виявили в одному з досліджень фонду. "Це стосується не лише Франції, а й Скандинавії", - додає експертка.

Характер формується з ясел

Коли французький уряд оголосив, що через необхідність заощаджувати бюджетні гроші треба переглянути витрати на підтримку сімей, це схвилювало всю країну. Адже родинна політика - ядро французької соціальної моделі, на що не можна зазіхати.

Ця модель заснована на принципі: що раніше дитина стане частиною суспільства, то краще для формування її характеру, пояснює Анґела Ґройліх, викладачка економічних і суспільних наук у Паризькому університеті. "Новонародженого сприймають як своєрідний "чистий аркуш", який має бути заповнений, тобто чим більше зовнішнього впливу, тим краще для дитини", - каже вона. А в Німеччині більше поширене переконання, що "дитину треба якомога довше захищати від злого світу, аби зберегти її чисту душу", вважає Ґройліх.

Страх бути поганою матір'ю

Головний принцип, що дитина має швидко інтегруватися в суспільство, втілений у всіх складових виховної та освітньої політики Франції. Дитячі ясла, підготовка дошкільнят, група продовженого дня - вся ця система, яка з великими зусиллями ще тільки розбудовується в Німеччині, у Франції вже десятки років полегшує життя матусям. Понад 40 відсотків французьких жінок із дітьми-дошкільнятами працюють повний день. Для порівняння: в Німеччині половина жінок сидять із маленькими дітьми вдома, а серед решти чимало працюють на неповну ставку чи виконують "міні-роботи". Натомість, що вище французькі жінки видираються кар'єрною драбиною, то більше дітей вони народжують у середньому.

Утім, і в Німеччині сьогодні докладають великих зусиль для розбудови системи догляду за малюками. Але за цим криється не бажання інтегрувати дітлахів у суспільство, а радше необхідність створювати можливості для матерів, щоб ті працювали і робили кар'єру. Домінік Ґрильмаєр із Німецько-французького інституту спостерігає, що ці суспільні зміни в Німеччині супроводжуються сумнівами. "Перш за все в Німеччині у зв'язку з цим згадують вираз "погана мати". У Франції ж неможливо уявити, щоб жінку критикували за те, що вона на цілий день віддає дитину на догляд", - каже фахівець. 

Пільги для багатодітних родин

Французька держава підтримує перш за все багатодітні сім'ї. На відміну від Німеччини, за першу дитину тут не виплачують так звані "дитячі гроші". Тільки після народження другого малюка батьки мають право на виплати, а після третього - на ще один вид додаткової допомоги. Податкова система особливо полегшує життя батькам, у яких народилося третє немовля. А з тих, хто народив четверту дитину, податки майже не стягують.

Таким чином французька податкова система стимулює батьків багато заробляти і часто народжувати. Але тепер ця частина соціальної політики потрапляє під тиск заощаджень. Після того, як громадяни занепокоїлися, уряд швидко пояснив, що не чіпатиме головні засади сімейної політики. Кілька днів тому було тільки вирішено запровадити найвищий поріг податкових знижок для багатодітних родин. Президент Франсуа Олланд сподівається таким чином заощадити близько двох мільярдів євро. "Реформу добре сприйняли "ліві", бо від неї постраждають тільки багаті", - коментує Анґела Ґройліх із Сорбонни.

Жоден уряд не наважиться посягнути на масштабну мережу закладів для догляду й виховання дітей, переконаний Домінік Ґрильмаєр із Німецько-французького інституту. Гармонійне поєднання кар'єри і родини надто важливе для французів. "У підсумку радше варто очікувати більших змін у родинній політиці в Німеччині, ніж у Франції", - каже експерт.