Східні переселенці

У суботу, 31 травня, Львівщина зустрічатиме близько сотні жінок з дітьми, які були вимушені виїхати зі Слов'янська. Активісти Євромайдану звернулись до обласної влади з проханням сприяти поселенню людей, які залишили свої домівки на Сході України. "Проблему вирішено - люди звернулись, і ми не могли відмовити, приймемо всіх. Надамо кімнати в санаторіях, пансіонатах, гуртожитках, шукатимемо інші ресурси", - каже директор департаменту соцзахисту Львівської ОДА Василь Мартиняк.

За приблизними оцінками активістів, лише Львівщина прийняла уже до тисячі переселенців зі сходу країни. Утім, найбільша їхня кількість опиняється таки в Києві. "Масштаби переселення важко оцінити, ці люди ніде не реєструються, і їх, звісно, ніхто не рахує", - пояснила у розмові з DW представниця громадської ініціативи "Восток SOS" Юлія Красильнікова.

За словами активістки, за кілька тижнів діяльності ініціативи до "Восток SOS" звернулись з проханням про переїзд до інших регіонів понад три сотні людей. "Тому можемо лише припустити, що свої домівки від початку військової операції уже залишили тисячі людей", - каже Красильнікова.

Катастрофа назріває?

Загальнодержавні гарячі лінії для переселенців зорієнтовані винятково на кримчан, а східним утікачам там майже нічим не можуть зарадити, каже активістка. "Ті, хто звертається, здебільшого питають саме про державні, безкоштовні ініціативи з розселення: гуртожитки, пансіонати тощо", - пояснює Красильнікова. Так, утікачі не можуть виготовити документи в іншому регіоні, бо їх замовлення та отримання прив'язані до місця реєстрації.

Здебільшого просять поселити у Львові, Києві та Дніпропетровську, тобто там, де, на думку переселенців, є більше можливостей знайти роботу і більш безпечно. А от, приміром, до Харкова їдуть неохоче, оскільки спокій там дуже відносний. "Якщо збройне протистояння затягнеться, а масштаби його розширяться, буде катастрофа, - переконана активістка. - Люди ринуться в регіони, а тут тобі ні житла, ні соціального забезпечення. Наразі держава ні про що не подбала, все на плечах регіонів".

Утім, на офіційному сайті міністерства соцполітики оприлюднено інформацію про те, що в кожній області діє штаб допомоги для розміщення переселенців з Криму і Сходу України. Люди забезпечуються всіма необхідними соціальними послугами та соціальними виплатами і працевлаштовуються за спрощеною процедурою, однак для цього треба стати на облік, йдеться у міністерських роз'ясненнях. Для проживання переселенцям міністерство рекомендує Закарпатську, Запорізьку та Черкаську області. А от в Києві та Львові місць немає, попереджають у мінсоцполітики.

Необхідне законодавче вирішення

Облік нічого не вирішить, переконана правозахисниця Ольга Скрипник. На її думку, умнеможливлено й надання соціальної допомоги, оскільки для нього відсутня законодавча база. Якщо кримчани можуть відстоювати свої права, спираючись на спеціальний закон про окуповані території, то переміщені особи зі сходу, з правової точки зору, абсолютно не захищені. "Є окремі розпорядження, якісь законопроекти лежать у парламенті, але єдиного централізованого акту, що визначив би статус цих людей та відповідальних за їх забезпечення, немає", - зазначила Скрипник. На її думку, держава мала б про це подбати ще з часів ескалації напруги в Криму.

Нині правозахисниця бачить кілька правових шляхів розв'язання проблеми. Парламентарі можуть внести зміни до вже чинного "кримського закону", щоб його дія тимчасово поширювалась і на переселенців зі сходу країни. Або ж, каже Скрипник, держава запроваджує військовий чи надзвичайний стан на території АТО, і тоді у дію вступає низка законів, зокрема і про цивільний захист населення.

А де програми? Відсутність програм

На думку голови комісії УГКЦ у справах мігрантів Григорія Селещука, східні переселенці повинні отримати статус "вимушено переселених з місць бойових дій". Міністерство соціальної політики однозначно мало проявити більше активності, каже експерт. Досі немає жодної програми підтримки переселенців, і це при тому, що вже треба думати про їх повернення, наголошує Селещук і додає: "Невідомо, що коїться на ринку праці, адже люди втратили свої робочі місця. Як і куди вони повертатимуться? Складається враження, що держава боїться ухвалювати "переселенські" закони, аби не провокувати масовий переїзд". У більшості східних переселенців, пояснює експерт, нині є свої опції для виїзду - вони не їдуть далеко, а радше у сусідні області, щоб перечекати і повернутися.

Міжнародна підтримка

У межах можливого підтримку внутрішньо переміщеним особам надають і міжнародні організації. Так, українське представництво УВКБ ООН у справах біженців інформує, що здійснює моніторинг процесів внутрішнього переміщення осіб і в рамках свого мандату надає консультації, інтеграційні гранти та грошову допомогу тим, хто їх потребує. У представництві управління верховного комісара ООН у справах біженців відзначають, що внутрішньо переміщені особи мають проблеми з доступом до соцпослуг та житлом.

Переселенцям надають притулок місцеві органи влади та приватні особи, але їх можливості швидко вичерпуються. Тож в УВКБ ООН додають, проблема потребує рішень у законодавчій сфері.